ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Чоловіки:
- Оцінка андрогенного статусу.
- Зниження лібідо, еректильна дисфункція (діагностика первинного, вторинного гіпогонадизму, вікового дефіциту андрогенів).
- Облисіння (діагностика андрогенної алопеції).
- Ознаки ДГПМ – доброякісної гіперплазії передміхурової залози (порушення сечовипускання, збільшення в розмірах передміхурової залози).
- При застосуванні препаратів, що гальмують дію 5-альфа-редуктази (фінастериду), з метою контролю успішності лікування.
- За відсутності яєчок або зменшенні їхніх розмірів, крипторхізмі, ненормально маленьких розмірах статевого члена, відсутності волосся на лобку і під пахвами в пубертатний період у хлопчиків.
- Для діагностики вроджених форм порушення функції 5-альфа-редуктази.
- Для діагностики синдрому Морріса (однієї з форм тестикулярної фемінізації, що розвивається у зв'язку з нечутливістю до андрогенів).
Жінки:
- Оцінка андрогенного статусу.
- Гірсутизм, акне, себорея, порушення менструального циклу та інші ознаки можливої гіперандрогенії.
- Облисіння (діагностика андрогенної алопеції).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тестостерон – стероїдний гормон із групи андрогенів (чоловічих статевих гормонів). У чоловіків виробляється клітинами Лейдіга в яєчках та у невеликій кількості в корі надниркових залоз, а у жінок – у яєчниках та надниркових залозах. Основними функціями тестостерону є контроль над правильним розвитком чоловічих статевих органів, збільшення обсягу скелетних м'язів, стимуляція сперматогенезу, зростання волосся на шкірних покривах в області обличчя, пахвових западин, лобка. Секреція гормону змінюється з віком: наростає до 30 років, а після 50 починає знижуватися. Також відзначаються і добові коливання тестостерону: пік між 4 та 8 годинами ранку та мінімум між 4 та 8 годинами вечора.
При надмірному утворенні андрогенів у жінок виникає вірилізація (вторинні статеві ознаки, характерні для чоловіків), гірсутизм (надмірне оволосіння за чоловічим типом), огрубіння голосу, гіпертрофія клітора. Оскільки тестостерон стимулює функцію сальних залоз, його підвищення часто пов'язують із розвитком вугрового висипу. Знижений синтез тестостерону у чоловіків веде до гіпогонадизму (недорозвитку статевих залоз), оволосіння за жіночим типом, слабкого розвитку скелетної мускулатури, недорозвинення зовнішніх статевих органів, безпліддя, збільшення молочних залоз, ожиріння. Недостатня продукція даного андрогену у чоловіків похилого віку збільшує ризик остеопорозу.
Загальний тестостерон крові ділиться на 3 види: вільний тестостерон (не пов'язаний з білком, 1-4% від загального); тестостерон, з'єднаний із глобуліном, що зв'язує статеві гормони (60-70%); і тестостерон, пов'язаний з альбуміном (слабозв'язаний тестостерон, 25-40%). Вільна та слабозв'язана форми – це біодоступний тестостерон, що має біологічну активність. Зв'язаний тестостерон не є активним.
Рівень вільного тестостерону залежить від змін концентрації глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ). Тому, якщо ГЗСГ підвищений (при гіпертиреоїдизмі, цирозі, прийомі пероральних контрацептивів та протиепілептичних засобів, гіперестрогенних станах, зокрема вагітності) або знижений (при гіпотиреоїдизмі, ожирінні, надлишку андрогенів, нефритичному синдромі), тест на вільний тестостерон буде більш інформативним, ніж тест на загальний тестостерон.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: пг/мл (пікограм на мілілітр)
Альтернативні одиниці виміру: пмоль/л (пмоль/л х 0,289 = пг/мл)
Межі визначення: 0.25-150 пг/мл
Результати аналізу необхідно інтерпретувати з урахуванням віку та статі пацієнта.
У чоловіків рівень гормону змінюється протягом доби, досягаючи максимуму о 4.00-8.00 та мінімуму о 16.00-20.00. У жінок рівень тестостерону найвищий у середині циклу. Концентрація тестостерону у крові поступово зменшується з віком.
Референсні значення
| Вік | Вільний тестостерон в сироватці крові (пг/мл) |
| до 5 років | <5.0 (не залежно від статі) |
| 6-11 років | <5.5 (чоловіки), <3.2 (жінки) |
| 12-18 років | <4.9 (жінки) |
| 19-39 років | <5.45 (жінки) |
| від 40 років | <4.43 (жінки) |
| 12-13 років | <28.6 (чоловіки) |
| 14-19 років | <48.2 (чоловіки) |
| від 20 років | 15-50 (чоловіки) |
До 08.04.2025 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ): технологія - твердофазний імуноферментний аналіз (ELISA DRG, Німеччина); РЗ (пг/мл) - до 12 років - <4.6 (чоловіки), <1.46 (жінки); 12-18 років - 0.18-23.08 (чоловіки), <2.24 (жінки); 19-55 років -1.0-28.28 (чоловіки), <2.85 (жінки); старше 55 років - 0.7-21.45 (чоловіки), <1.56 (жінки).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У чоловіків:
- пухлини яєчок і надниркових залоз;
- вроджена гіперплазія та дисфункція кори надниркових залоз (супроводжує дефіцит ферментів 21- або 11-гідроксилази);
- раннє статеве дозрівання у хлопчиків;
- синдром Іценко-Кушинга;
- синдром Рейфенштейна.
У жінок:
- синдром полікістозних яєчників;
- пухлини яєчників, ендометрію та надниркових залоз;
- адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія кори надниркових залоз);
- синдром Іценко-Кушинга.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У чоловіків:
- генетичні порушення статевого розвитку та виробництва тестостерону (синдром Клайнфельтера, синдром Прадера-Віллі);
- патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, пов'язана з продукцією лютеїнізуючого гормону;
- патологія яєчок (крипторхізм, міотонічна дистрофія);
- набута патологія статевих залоз (через травму яєчок, при вірусному паротиті, променевому ураженні або токсичному впливі етанолу при алкоголізмі);
- прийом аналогів гонадоліберинів або антиандрогенів;
- літній вік.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Лікарські препарати, які підвищують рівень тестостерону: протисудомні засоби, барбітурати, бромокриптин, кломіфен, даназол, естрогени, міноксидил, правастатин, рифампіцин, тамоксифен, бікалутамід, касодекс, циметидин, фінастерид, люпрон, міфепристон, пероральні контрацептиви, фенітоїн, вальпроєва кислота.
Лікарські препарати, які знижують рівень тестостерону: антиандрогени, карбамазепін, кортикостероїди, циклофосфамід, дигоксин, естрадіолу валерат, фолікулостимулюючий гормон, фінастерид, гемфіброзил, інтерлейкін, кетоконазол, діетилстильбестрол, глюкоза, етанол, галотан, метопролол, метирапон, фенотіазиди.
Після фізичних навантажень рівень тестостерону у крові збільшується.
