ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика синдрому Кушинга.
- Диференційна діагностика (ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія).
- Обстеження для виключення ендогенного гіперкортицизму:
- молоді люди з незвичайними для їх віку проявами (остеопороз, цукровий діабет, ожиріння, артеріальна гіпертензія, аменорея у жінок, зниження статевого потягу у чоловіків, швидке збільшення маси тіла в поєднанні з вираженою загальною і м'язовою слабкістю);
- пацієнти з характерними змінами зовнішності і різноманітними клінічними проявами гіперкортицизму;
- діти, у яких відмічається затримка росту в поєднанні зі збільшенням маси тіла;
- пацієнти з випадково виявленими новоутвореннями наднирників;
- пацієнти будь-якого віку з погано-контрольованим цукровим діабетом і / або гіпертонією в поєднанні з ожирінням або швидким збільшенням маси тіла;
- пацієнти з переломами тіл хребців, особливо множинними переломами, у віці до 65 років.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Кортизол (гідрокортизон, cortisol) – гормон стероїдної природи, який за кількісним відношенням є основним глюкокортикоїдом надниркових залоз. Секретується зовнішнім шаром (корою) наднирників. Секреція кортизолу переважно контролюється гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою віссю (ГГНВ). Коли рівень кортизолу в крові низький, група клітин гіпоталамусу вивільняє кортикотропін-рилізинг гормон (КРГ), що змушує гіпофіз синтезувати адренокортикотропний гормон (АКТГ) у кров. Високі рівні АКТГ стимулюють утворення й секрецію кортизолу наднирковими залозами, викликаючи підвищення рівня кортизолу в крові. По мірі наростання рівня кортизолу він починає блокувати вивільнення КРГ із гіпоталамуса та АКТГ із гіпофіза. Таким чином, за принципом негативного зворотного зв'язку підвищення рівня кортизолу у крові знижує секрецію кортиколіберину і АКТГ.
Кора наднирників секретує кортизол у вільній формі, потрапляючи в кров, кортизол зв'язується з білками плазми крові, понад 90% кортизолу зв'язується зі специфічним транспортним білком - транскортином і в невеликій кількості - з альбуміном. У зв'язаному стані кортизол втрачає біологічну активність, і лише вільний кортизол забезпечує його ефект на тканини-мішені. Метаболізується в печінці, фільтрується в ниркових клубочках, і виділяться з сечею у вільній формі. Період напіввиведення - 80-100 хвилин. Кортизол, що виділився в кров, досягає клітин-мішеней де завдяки своїй ліпофільній природі легко проникає через клітинну мембрану в цитоплазму та ядро, зв'язується зі специфічними рецепторами. Гормон-рецепторний комплекс є фактором транскрипції, що активує транскрипцію певних ділянок ДНК, завдяки чому реалізуються глюкокортикоїдні ефекти.
Кортизол відіграє важливу роль у регуляції багатьох фізіологічних процесів, включаючи енергетичний та вуглеводний обміни, підтримку електролітного балансу та артеріального тиску, імуномодуляцію та реакції на стрес, проліферацію клітин, а також когнітивні функції.
Для кортизолу характерний добовий ритм секреції. Зазвичай найвища секреція кортизолу відбувається у другій половині ночі із піком продукції рано вранці. Після цього рівень знижується протягом дня із найнижчими рівнями в першій половині ночі. Пік концентрації відзначається між 4 і 6 годинами ранку, максимальний рівень кортизолу - о 8 годині ранку, мінімальний - у вечірній час (23 години). У здорових людей перепад між концентрацією кортизолу в ранкові і денні години досягає 50%, а між ранкової та вечірньої концентрацією - 350%. Ця кореляція зберігається при дотриманні фізіологічного режиму сну.
Секреція кортизолу мало змінюється з віком. Добовий ритм секреції АКТГ і кортизолу формується у дітей до 6-12 місяців життя і чітко встановлюється тільки після 3 років життя. У старших дітей і дорослих індивідуальний добовий ритм секреції АКТГ і кортизолу досить стійкий і змінюється при зміні часового поясу тільки через 15-20 днів.
Надлишок кортизолу призводить до підвищення артеріального тиску, підвищення рівня цукру крові, ожиріння, стоншення шкіри і появи фіолетових розтяжок на бокових поверхнях живота. Певні психічні розлади (депресія, тривожний розлад), погано контрольований цукровий діабет і алкоголізм можуть бути асоційовані з легким перебігом гіперкортицизму.
Синдром Іценка-Кушинга (синдром гіперкортицизму, кушінгоїд) - поєднує групу захворювань, при яких відбувається тривалий хронічний вплив на організм надлишкової кількості гормонів кори надниркових залоз, незалежно від причини, що викликала підвищення кількості цих гормонів у крові:
- підвищений синтез адренокортикотропного гормону (АКТГ) – хвороба Іценка-Кушинга;
- первинне ураження кори надниркових залоз (доброякісні або злоякісні пухлини кори надниркових залоз, гіперплазія кори надниркових залоз);
- тривалий безконтрольний прийом глюкокортикоїдів;
- «функціональний гіперкортицизм» при ожирінні, хронічній алкогольній інтоксикації, вагітності та деяких психічних та неврологічних захворюваннях.
Найбільш точним методом діагностики станів, пов’язаних з надлишком кортизолу, є визначення рівня кортизолу в добовій порції сечі (тест №631). Але, ця методика вимагає збір добової сечі, збір якої не завжди зручний для пацієнта і пов'язаний з ризиком помилок розрахунку при невірно зазначеному обсязі сечі за добу (добовий діурез). Концентрація кортизолу в слині не має такої залежності, тому дослідження рівня кортизолу в слині може проводитися в разової порції слини. Дослідження рівня кортизолу в слині, зібраної у вечірній час (о 23.30), є найбільш комфортним для пацієнта і досить точним тестом скринінгу ендогенного гіперкортицизму. Збір слини може виконуватися пацієнтом в домашніх умовах, методика неінвазивна і безболісна, що мінімізує ймовірність стресу. Концентрація кортизолу в слині відображає рівень вільного кортизолу в крові, оскільки кортизол-зв'язуючі білки не надходять в слину. Це пояснюється тим, що через клітинні мембрани слинних залоз не проникають молекули масою більше 400 Да (Дальтон). Молекулярна маса всіх стероїдів (кортизол, тестостерон, естрадіол, тощо), не зв’язаних з білками, менше 400 Да. Тобто в слинні протоки надходять тільки вільні форми гормонів. Рівень кортизолу слини корелює з рівнем гормону у крові (добові коливання). Рівень кортизолу в слині не залежить від обсягу і швидкості її виділення, що має принципове значення при інтерпретації результатівТест можна застосовувати при обстеженні жінок, які приймають гормональні контрацептиви.
При скринінгу ендогенного гіперкортицизму виправдано проведення як мінімум двох тестів першої лінії вибору (визначення рівня кортизолу в слині та добовій порції сечі). Якщо обидва тести дають негативний результат, діагноз хвороби Іценко-Кушинга малоймовірний (в разі підозри на циклічний перебіг захворювання може бути корисним спостереження в динаміці). При розбіжних результатах двох тестів показано проведення додаткових досліджень.
При виявленні підвищеного рівня кортизолу слід виключити функціональні причини гіперкортицизму. Оцінка, пов'язана з добовим біологічним ритмом кортизолу, неінформативна у людей, що працюють в нічну зміну і / або часто перетинають часові пояси.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр)
Альтернативні одиниці виміру: нг/мл = мкг/л; нг/мл х 2.76 = нмоль/л; нг/мл х 0.1 = мкг/дл (мкг/100 мл, мкг%)
Межі визначення: 0.05-30.0 нг/мл
Референсні значення рівня кортизолу у слині залежать від часу доби (часу після пробудження), коли виконувалося взяття зразків слини. За мови дотримання фізіологічних періодів сну та неспання та відсутності інтерферуючих фактрів (фактори, що мають потенційну здатність впливати на результати тестування).
Референсні значення
| Час доби (години після пробудження) | Кортизол в слині (нг/мл) |
| опівніч (період сну) | <1.08 |
| 0,5 годин після пробудження | 2.0-10.76 (<10.76) |
| 1 година після пробудження | 1.01-9.36 (<9.36) |
| 2 години після пробудження | 0.83-5.74 (<5.74) |
| 5 годин після пробудження | 0.74-3.55 (<3.55) |
| 8 годин після пробудження | 0.55-3.14 (<3.14) |
| 12 годин після пробудження | 0.32-3.22 (<3.22) |
Значення для нічного рівня кортизолу в слині встановлені для дорослих 18-70 років, денні – для осіб старше 6 років. Разове вимірювання рівня кортизолу у слині не має бути єдиною причиною будь-яких терапевтичних наслідків. Результати тесту повинні бути співвіднесені з іншими клінічними спостереженнями і діагностичними тестами.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Синдром Кушинга.
- Пізні терміни вагітності.
- Стрес.
- АКТГ-секретуючі пухлини.
- Псевдо-синдром Кушінга.
- Ятрогенний гиперкортицизм, пов'язаний із застосуванням глюкокортикоїдів.
- Прийом амфетамінів, кортикотропіну, кортизону ацетату, естрогенів, етанолу (внутрішньовенно та перорально), гамма-інтерферону, метоксаміну, метоклоправіду, налоксону, нікотину (у курців), пероральних контрацептивів, вазопресину.
- Функціональні причини гіперкортицизму (в тому числі депресія або інша серйозна психіатрична патологія; алкоголізм; стрес, пов'язаний з госпіталізацією, хірургічним втручанням, болем і т.д.; виражене недоїдання, тяжке порушення всмоктування їжі; виснажливі інтенсивні тренування).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Тест не призначений для оцінки зниженого рівня екскреції кортизолу!
Проте, дослідження може використовуватися для моніторингу замісної терапії гідрокортизоном при гіпокортицизмі (до прийому препарату, через 2, 4 и 6 г після або вранці) – оцінка пікового рівня після прийому та рівні зниження перед подальшими прийомами гідрокортизону.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
При оцінці результатів необхідно враховувати добові коливання рівня кортизолу, вплив стресових факторів, куріння та режим сну. За необхідності доцільно повторювати дослідження у різний час доби з інтервалом у кілька днів.
Фактори, що можуть потенційно підвищувати рівень кортизолу слині: мікрокровотечі з ясен (підвищення результатів за рахунок домішок крові в слині), забруднення речовинами, що можуть містити стероїди (лосьйони, оральні гелі), вживання жувального тютюну або лакриці, низьке значення рН слини (наприклад при вживанні вітаміну С, фруктів, фруктових соків безпосередньо перед збором слини).
Потенційне зниження концентрації кортизолу в слині може бути при вживанні великої кількості води безпосередньо перед збиранням слини; прийомі барбітуратів, беклометазону, клонідину, ефедрину, етомідата, кетоконазолу, леводопи, сульфату магнію, мідазоламу, метилпреднізолону, морфіну, окису азоту, препаратів літію, триамцинолона (при тривалому лікуванні).
Використання глюкокортикостероїдів в будь-якій лікарській формі може мати суттєвий вплив на результати тесту.
Стани, при яких інтерпретація результатів утруднена або неможлива: вагітність; гострі інфекційні захворювання; виражене загострення хронічних захворювань; важкі соматичні захворювання (ниркова і печінкова недостатність), термінальні стани, гострі періоди інсульту та інфаркту; злоякісні новоутворення; важкі психічні розлади; зловживання алкоголем; ненормований сон (добовий графік роботи, часта і / або різка зміна часових поясів).