ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика синдрому Кушинга.
- Оцінка ефективності лікування гіперкортицизму.
- Диференційна діагностика (ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія).
Тест не може бути використаний з метою діагностики надниркової недостатності!
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Кортизол (гідрокортизон, cortisol) – гормон стероїдної природи, який за кількісним відношенням є основним глюкокортикоїдом надниркових залоз. Секретується зовнішнім шаром (корою) наднирників. Секреція кортизолу переважно контролюється гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою віссю (ГГНВ). Коли рівень кортизолу в крові низький, група клітин гіпоталамусу вивільняє кортикотропін-рилізинг гормон (КРГ), що змушує гіпофіз синтезувати адренокортикотропний гормон (АКТГ) у кров. Високі рівні АКТГ стимулюють утворення й секрецію кортизолу наднирковими залозами, викликаючи підвищення рівня кортизолу в крові. По мірі наростання рівня кортизолу він починають блокувати вивільнення КРГ із гіпоталамуса та АКТГ із гіпофіза. Таким чином, за принципом негативного зворотного зв'язку підвищення рівня кортизолу у крові знижує секрецію кортиколіберину і АКТГ.
Кортизол відіграє важливу роль у регуляції багатьох фізіологічних процесів, включаючи енергетичний та вуглеводний обміни, підтримку електролітного балансу та артеріального тиску, імуномодуляцію та реакції на стрес, проліферацію клітин, а також когнітивні функції. Основна фракція кортизолу циркулює у зв’язці з білками плазми (кортикостероїдний зв’язуючий глобулін, альбумін). Біологічно активна вільна фракція становить 2–5 % від загальної концентрації гормону. Кортизол, що виділився в кров, досягає клітин-мішеней де завдяки своїй ліпофільній природі легко проникає через клітинну мембрану в цитоплазму та ядро, зв'язується зі специфічними рецепторами. Гормон-рецепторний комплекс є фактором транскрипції, що активує транскрипцію певних ділянок ДНК, завдяки чому реалізуються глюкокортикоїдні ефекти.
Для кортизолу характерний добовий ритм секреції. Зазвичай найвища секреція кортизолу відбувається у другій половині ночі із піком продукції рано вранці. Після цього рівень знижується протягом дня із найнижчими рівнями в першій половині ночі. Саме тому, необхідно враховувати циркадні варіації секреції кортизолу та вплив стресу при заборі зразків крові та слині.
Кортизол, який виводиться із сечею у незмінному вигляді, називається вільним кортизолом сечі. Існує прямий пропорційний зв’язок між кортизолом в сечі і незв’язаним біологічно активним кортизолом у крові. Однією з переваг вимірювання гормону в добовій сечі є те, що екскреція кортизолу в сечі, зібраній протягом 24‑годинного періоду, не залежить від добового ритму секреції кортизолу. Визначення кортизолу добової сечі – найбільш чутливий та специфічний тест для початкового скринінгу патології кори надниркових залоз. Концентрація кортизолу в сечі може змінюватися при посиленні або зниженні виділення як самого кортизолу надниркових залоз, так і АКТГ в гіпофізі (наприклад, при пухлини гіпофіза, що виділяє АКТГ).
Визначення концентрації кортизолу в добовій сечі дозволяє диференціювати здорових людей від пацієнтів із гіперкортицизмом (синдрому Кушинга). Рівень вільного кортизолу в сечі підвищений приблизно у 95% хворих на синдром Кушинга. Надлишок кортизолу призводить до підвищення артеріального тиску, підвищення рівня цукру крові, ожиріння, стоншення шкіри і появи фіолетових розтяжок на бокових поверхнях живота. Певні психічні розлади (депресія, тривожний розлад), погано контрольований цукровий діабет і алкоголізм можуть бути асоційовані з легким перебігом гіперкортицизму.
Синдром Іценка-Кушинга (синдром гіперкортицизму, кушінгоїд) - поєднує групу захворювань, при яких відбувається тривалий хронічний вплив на організм надлишкової кількості гормонів кори надниркових залоз, незалежно від причини, що викликала підвищення кількості цих гормонів у крові:
- підвищений синтез адренокортикотропного гормону (АКТГ) – хвороба Іценка-Кушинга;
- первинне ураження кори надниркових залоз (доброякісні або злоякісні пухлини кори надниркових залоз, гіперплазія кори надниркових залоз);
- тривалий безконтрольний прийом глюкокортикоїдів;
- «функціональний гіперкортицизм» при ожирінні, хронічній алкогольній інтоксикації, вагітності та деяких психічних та неврологічних захворюваннях.
Первинну діагностику синдрому Кушинга рекомендовано виконувати за допомогою одного з таких тестів: визначення вільного кортизолу в 24-годинному зборі сечі, визначення кортизолу в слині, зібраній пізно вночі, або дексаметазоновий супресивний тест.
Рівень вільного кортизолу в сечі є найнадійнішим показником швидкості секреції цього гормону. Лабораторними методами визначають саме кортизол, а не його метаболіти. Добові коливання екскреції метаболітів кортизолу не впливають на результати аналізу.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Клінічна оцінка результатів аналізу виконується рівнем Добової екскреції кортизолу з сечею (рівень кортизолу в сечі, нормалізований за об’ємом сечі, що виділено за 24 години – добовий діурез). Цей показник виводиться на бланк результату. Для його розрахунку виконується кількісне дослідження (концентрація) рівня кортизолу в сечі (цей показник не має референсних значень, тому на бланк результатів не виводяться).
В результаті надається інформація:
- кортизол вільний (добова екскреція) – основний діагностичний маркер, за яким необхідно проводити клінічну інтерпретацію, має референсні значення, розраховується математично на підставі визначення концентрації кортизолу в сечі та об’єму добової сечі (добового діурезу);
- діурез – об’єм сечі, виділеної за 24 години (добовий діурез, необхідний для розрахунку добової екскреції кортизолу).
Одиниці виміру (добова екстракція кортизолу в сечу): мкг/добу (мікрограм на добу)
Одиниці виміру (концентрація кортизолу в сечі): мкг/дл (мікрограм на децилітр)
Альтернативні одиниці виміру (концентрація кортизолу в сечі): мкг/дл = нмоль/л × 0.03625; мкг/л = нмоль/л × 0.3625; нмоль/л = мкг/дл × 27.586; нмоль/л = мкг/л × 2.7586
Межі визначення концентрації кортизолу в сечі (мкг/дл): 0.2-600 мкг/дл
У разі, якщо концентрація кортизолу в сечі нижче, або вище межі кількісного визначення (<1 мкг/дл, >59.8 мкг/дл) - точний розрахунок добової екскреції неможливий (в результаті буде вказано мінімальне, або максимальне значення зі знаком «<», або «>»).
Референсні значення
Серед здорових осіб, не залежно від віку та статі, рівень добової екскреції вільного кортизолу не має перевищувати 385 мкг/добу.
| Вік | Кортизол в добовій сечі (мкг/добу) |
| не залежно від віку | <385 |
Дослідження застосовують для скринінгу ендогенного гіперкортицизму, синдрому Кушинга. Рівень екскреції вільного кортизолу із сечею підвищений приблизно у 95% хворих із синдромом Кушинга. Характеристики методу не націлені для оцінки зниженого рівня добової екскреції.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Синдром Кушинга;
- Пізні терміни вагітності;
- Стрес;
- АКТГ-секретуючі пухлини;
- Псевдо-синдром Кушинга.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Тест призначений для скринінгу підвищеного виділення вільного кортизолу, характеристики методу не націлені для оцінки зниженого рівня добової екскреції.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Підвищення рівеня кортизолу може спостерігатися при вагітності, на фоні хронічного стресу, прийому деяких лікарських препаратів (верошпірон, оральні контрацептиви), вживанні алкоголю, нікотину. Знижується рівень кортизолу при викоритстанні дексаметазону, преднізолону.
