ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Контроль дієти з дефіцитом заліза (молочно-рослинної).
- Діагностика та визначення типу анемії (диференціальна діагностика анемії).
- Моніторингу перебігу захворювань, що супроводжуються порушенням обміну та всмоктування заліза (хвороба Крона, ентерит, ентероколіт, гострі або хронічні хвороби печінки та інші).
- Втрати заліза (крововтрати).
- Системні захворювання сполучної тканини, тяжкі хронічні захворювання.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Латентна (ненасичена) залізозв'язуюча здатність сироватки (Л(Н)ЗЗС) – показник, що використовується для оцінки метаболізму заліза в організмі.
Залізо - необхідний елемент багатьох білків та ферментів, що беруть участь у ключових процесах метаболізму, росту, проліферації та регенерації клітин, транспорті кисню до тканин, тканинному диханні.
Загальний вміст заліза в організмі становить від 3 до 3.5 г. Із цієї кількості близько 2.5 г міститься в еритроцитах або в їх клітинах-попередниках у кістковому мозку. Плазма містить лише близько 2.5 мг заліза. Залізо транспортується у вигляді Fe(III), зв’язаного з білком плазми апотрансферином. Комплекс апотрансферин‑Fe(III) називається трансферином (білок-транспортер заліза). Трансферин, зв'язуючись із залізом, попереджає потенційну токсичність вільного двовалентного заліза (перекисне окислення ліпідів, утворення високореактивних кисневих радикалів, здатних пошкоджувати мембрани клітин, білки, нуклеїнові кислоти) та забезпечує транспорт заліза до всіх клітин організму. У здорових людей лише близько однієї третини залізозв'язуючих ділянок трансферину зайнято іонами заліза, тому він має велику резервну залізозв'язуючу здатність (латентну залізозв'язуючу здатність). Ця додаткова кількість заліза, яку може зв’язати трансферин, називається ненасичена (латентна) залізозв’язуюча здатність сироватки (Л(Н)ЗЗС). Залізо сироватки та Л(Н)ЗЗС складають загальну залізозв’язуючу здатність (ЗЗЗЗ) - показник максимальної концентрації заліза, яку може зв’язати трансферин. Рівень сироваткової ЗЗЗЗ в нормі складає 44.8-76.3 мкмоль/л.
Визначення латентної здатності білків сироватки зв’язувати додаткову кількість заліза використовують у діагностиці залізодефіцитної анемії та пов'язаних з нею розладів. При залізодефіцитній анемії Л(Н)ЗЗС, загальної залізозв’язуючої здатності, трансферину збільшуються, а насиченість трансферину знижується до 15 % або нижче. Низькі значення сироваткового заліза, що поєднуються з низькими значеннями Л(Н)ЗЗС, можуть спостерігатися при анемії, яка пов'язана з хронічними захворюваннями, злоякісними пухлинами, інфекціями (для диференціальної діагностики характеру анемії в цих випадках важливим є визначення феритину).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: мкмоль/л (мікромоль на літр).
Альтернативні одиниці виміру: мкмоль/л x 5.59 = мкг/дл; мкмоль/л x 0.0559 = мг/л.
Межі визначення: 3.0-250 мкмоль/л.
Результати дослідження оцінюються в залежності від статі, не залежно від віку.
Референсні значення
| Стать | Латентна (ненасичена) залізозв'язуюча здатність сироватки (мкмоль/л) |
| чоловіки | 22.3–61.7 |
| жінки | 24.2–70 |
До 05.11.2024 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ): технологія - біохімічний аналізатор AU5810 (Beckman Coulter, США); РЗ, не залежно від статі та віку 20-62 мкмоль/л.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіпохромні (залізодефіцитні) анемії.
- Латентний дефіцит заліза.
- Пізні терміни вагітності.
- Гострий гепатит.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Зменшення вмісту білків у плазмі (нефроз, голодування, пухлини).
- Хронічні інфекції.
- Цироз.
- Таласемія.
- Гематохроматоз.
- Залізорефрактерні анемії.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Препарати, що підвищують рівень ЛЗЗС у крові: естрогени, оральні контрацептиви. Препарати, що знижують рівень ЛЗЗС у крові: АКТГ, кортикостероїди, тестостерон.
