ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Комплексна оцінка ризику ниркового каменеутворення (сечокам’яна хвороба).
- Оцінка метаболізму магнію, уточнення причин зміни концентрації магнію у сироватці.
- Контроль адекватності застосування харчових добавок, що містять магній.
- Клінічні прояви порушення обміну магнію (слабкість, зниження рефлексів, порушення серцевого ритму, зниження уваги, депресивний настрій, уповільнене дихання; розлад нервово-м'язової передачі, що супроводжується судомами, тетанічними скороченнями, серцевими аритміями).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Спосіб оцінки рівня сечового виділення магнію з використанням разової порції сечі найбільш доцільний для використання у педіатричній практиці.
Магній, як і калій, відноситься до основних внутрішньоклітинних катіонів. Близько 99% усієї кількості цього елемента в організмі знаходиться всередині клітин, переважно в кістковій тканині (85%), а також у м'язах та інших м'яких тканинах, і лише близько 1% – у позаклітинному просторі. Іони магнію служать кофактором багатьох ферментних систем (зокрема вони необхідні всім АТФ-залежним реакціям).
Концентрація магнію у плазмі крові підтримується у вузьких межах серед інших механізмів за допомогою регуляції його виділення із сечею. Екскреція магнію з сечею варіабельна та залежить від рівня його споживання з їжею та процесів кишкового всмоктування, поточних гормональних впливів, функціонального стану нирок, впливу лікарських препаратів, що приймаються.
Порушення всмоктування жирів у кишечнику та діарея призводять до втрати магнію з калом, гіпомагнезіємії та зниження виділення магнію з сечею. Причинами підвищеної сечової екскреції магнію можуть бути вроджені порушення метаболізму, ендокринні розлади (включно з гіперальдостеронізмом та гіперпаратиреоїдизмом), хронічний алкоголізм, вплив лікарської терапії.
Оцінка виділення магнію з сечею дозволяє виявити ниркові причини зниження рівня магнію у крові: при зниженій концентрації магнію у сироватці рівень його екскреції із сечею менше 0,5 ммоль/добу відповідає адекватній роботі нирок, а виділення понад 1 ммоль/добу вказує на аномальний рівень ниркових втрат магнію. Нирки здатні суттєво підвищувати фракційну екскрецію магнію при його підвищеному надходженні, тому значне підвищення магнію сироватки зазвичай спостерігається лише на тлі порушення функції нирок і надмірного споживання магнію.
Дослідження рівня магнію у сечі використовують також у комплексній оцінці ризику каменеутворення. У сечі іони магнію діють як інгібітор утворення солей кальцію.
Дослідження добової екскреції магнію з сечею найточніше відображає рівень його виділення нирками. Оскільки збір добової сечі може бути скрутним, особливо у дітей, для скринінгової оцінки допустиме дослідження разової порції сечі (з розрахунком відношення Магній/Креатинін для стандартизації показника).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Клінічна оцінка результатів аналізу виконується за відношенням МАГНІЙ/КРЕАТИНІН (рівень магнію в разовій сечі, нормалізований за концентрацією креатиніну - за ступенем фільтраційної активності нирок). Цей показник виводиться на бланк результату. Для розрахунку цього відношення виконується кількісне дослідження (концентрація) рівня магнію та креатиніну в одному зразку сечі (ці показники не мають референсних значень, тому на бланк результатів не виводяться).
Одиниці виміру: МАГНІЙ/КРЕАТИНІН – ммоль/ммоль (мілімоль на мілімоль).
Альтернативні одиниці виміру (Магній, концентрація): мг/дл = ммоль/л x 2.43; мг/л = ммоль/л x 24.3; мваль/л = ммоль/л x 2.0; мваль/л = мекв/л.
Межі визначення (Магній, концентрація): 0.56-22.0 ммоль/л.
У випадках, коли концентрація магнію в пробі виявляється нижче/вище межі виявлення - точний розрахунок відношення МАГНІЙ/КРЕАТИНІН неможливий. В цьому випадку результат видається у вигляді коментаря: «Точний розрахунок відношення МАГНІЙ/КРЕАТИНІН неможливий, концентрація магнію в сечі нижче/вище межі визначення».
Результати дослідження оцінюються з урахуванням віку та статі (після 17 років).
Референсні значення
| |
| вік | Співвідношення Магній/Креатинін в разовій порції сечі (ммоль/ммоль) |
| до 6 місяців | 0.6-2.3 |
| 6-12 місяців | 0.6-2.2 |
| 1- 2 роки | 0.4-1.7 |
| 3-4 роки | 0.3-1.6 |
| 5-6 років | 0.3-1.3 |
| 7-8 років | 0.3-1.0 |
| 9-10 років | 0.3-0.9 |
| 11-14 років | 0.2-0.7 |
| 15-17 років | 0.2-0.7 |
| старше 17 років | 0.1-0.5 (чоловіки), 0.1-0.6 (жінки) |
До 13.08.2024 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу: технологія - біохімічний аналізатор AU5810 (Beckman Coulter, США). Референсні значення не змінювалися.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ / ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Ниркові причини втрати магнію (добова втрата магнію з сечею понад 1 ммоль/добу за наявності зниженого рівня магнію сироватки може свідчити про ниркові механізми втрати магнію).
- Нефролітіаз (сечокам’яна хвороба).
- Хронічний гломерулонефрит, гіперальдостеронізм (за рахунок посилення виділення магнію з сечею).
- Синдром Бартера (форма гіперальдостеронізму).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ / НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Погіршення ниркової функції (при дегідратації, діабетичному кетоацидозі чи хворобі Аддісона).
- Неповноцінність харчування, мальабсорбція та гіпопаратиреоз (через зниження кількості магнію, що всмоктується).
- Алкоголізм.
- Парентеральна терапія, що тривало проводиться.
- Хронічна ниркова недостатність.
- Гіперкальціурія.
- Остеопороз.
- Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (синдром Пархона).
- Синдром та хвороба Аддісона (через зниження видільної функції нирок).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Лікарські засоби, що підвищують магній у сечі: альдостерон, глюкокортикоїди, цисплатин, етакринова кислота, тіазидні діуретики (фуросемід, гіпотіазид), гентаміцин, амфотерицин, циклоспорин.
Лікарські засоби, що знижують магній у сечі: тетрациклін.
