Паратиреоїдна панель (паратгормон, кальцій загальний, фосфор, вітамін D)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Оцінка кальцій-фосфорного обміну, визначення причин його порушень:

• порушення функції паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз (первинний, вторинний, третинний), гіпопаратиреоз);
• хронічна хвороба нирок, ниркова недостатність, гемодіаліз, сечокам'яна хвороба;
• дефіцит вітаміну D;
• остеопороз, зміни структури кісток;
• патологія шлунково-кишкового тракту з порушенням всмоктування мінеральних речовин, вітамінів;
• злоякісні новоутворення.

2. Оцінка перебігу хвороби та ефективності лікування порушень кальцій-фосфорного обміну, дефіциту вітаміну D.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Паратиреоїдний гормон (ПТГ) – гормон, що виробляється паращитоподібними залозами у відповідь на зниження позаклітинної концентрації кальцію (Са). Основна роль ПТГ полягає у підвищенні рівнів кальцію у сироватці крові шляхом стимуляції його вивільнення з кісткової тканини (активації процесів демінералізації) та реабсорбції із сечі в нирках. Також ПТГ стимулює синтез активної форми вітаміну D (кальцитріолу), який збільшує всмоктування кальцію в кишківнику. ПТГ також зменшує реабсорбцію фосфату в нирках, тим самим знижуючи вміст фосфату у сироватці. Секреція ПТГ регулюється концентрацією кальцію в крові за принципом зворотного зв’язку. Будь-яке падіння нижче нормального індивідуального рівня викликає яскраво виражене збільшення секреції ПТГ. Рівень кальцію, повертаючись до норми, чинить негативний зворотний ефект, пригнічуючи секрецію ПТГ. При зміні концентрації паратиреоїдного гормону в крові можуть виникати патологічні стани, насамперед пов’язані з порушенням кальцієвого обміну.

25-ОН вітамін D – метаболіт вітаміну D. Утворюється в печінці з попередників вітаміну D, що надходять в організм з їжею (ергокальциферолу, холекальциферолу) або синтезуються в шкірі під дією ультрафіолетового випромінювання (холекальциферолу). Має помірну біологічну активність. Після трансформації в активну форму – 1,25-дигідроксивітамін D (кальцитріол) в нирках – чинить основні біологічні ефекти (здійснює вплив на кальцій-фосфорний, вуглеводний, ліпідний обміни, мінеральну щільність кісткової тканини; здійснює антибактеріальну, протизапальну, імуномодулюючу, гіпотензивну дію; бере участь у підтримці репродуктивної функції (регуляції функції генів, які відповідають за синтез статевих гормонів, сперматогенез)). Концентрація цього метаболіту у здорових людей підвищується влітку завдяки інсоляції та знижується взимку та навесні. Є найточнішим індикатором рівня вітаміну D в організмі.

Кальцій загальний (Ca) – сумарний вміст усіх форм кальцію, що циркулюють у крові. Мінерал, який бере участь у формуванні кісток, мінералізації зубів, роботі серцево-судинної, нервової та м'язової систем, має надзвичайно важливе значення для більшості внутрішньоклітинних процесів, секреції гормонів, скорочення м'язів, реакцій гемостазу (згортання крові). У крові циркулює орієнтовно 1% усього вмісту кальцію: у вільному (іонізованому, Ca2+) та зв'язаному (з білками й аніонами) вигляді. Кальцій може переходити з однієї форми в іншу. Концентрація різних форм кальцію та їхнє співвідношення може змінюватися в залежності від стану організму, розвитку тих чи інших патологічних процесів. Рівень кальцію у сироватці крові – в нормі один із найбільш стабільних показників, який підтримується за рахунок регуляції метаболізму кальцію в кістковій тканині, всмоктування його у кишечнику та реабсорбції у нирках. Кальцій, який відкладається у кістковій тканині, перебуває у взаємодії з кальцієм крові. Діючи як буферна система, депонований у кістках кальцій запобігає коливанням його вмісту у сироватці у великих діапазонах. Метаболізм кальцію регулюють паратиреоїдний гормон (ПТГ), кальцитонін та похідні вітаміну D. Крім цього, на метаболізм кальцію впливають глюкокортикоїди (наднирники), тиреоїдні (щитоподібна залоза) та статеві гормони, зміна вмісту в крові фосфатів, магнію та деякі інші фактори.

Фосфор неорганічний – неорганічна форма фосфору, що циркулює у крові. Фосфор в організмі міститься у складі неорганічних (фосфатів кальцію, магнію, калію та натрію) й органічних (вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот тощо) сполук. Цей мікроелемент необхідний для утворення кісток та реалізації всіх реакцій клітинного енергетичного обміну. Приблизно 85% усього фосфору в організмі міститься у кістках, більша частина решти – усередині клітин і лише 1% – у позаклітинній рідині. У клітинних елементах крові фосфор присутній тільки у складі органічних сполук, а у сироватці крові переважно містяться неорганічні фосфати. Роль фосфорних сполук у тому, що вони є пластичним матеріалом, беруть участь у регуляції кислотно-основного стану й у різних процесах обміну вуглеводів, жирів і білків, синтезі нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), фосфоліпідів та інших сполук. Основними факторами, що регулюють фосфорний обмін, є паратиреоїдний гормон (ПТГ), вітамін D та кальцитонін.

Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані в Детальному описі тестів, що входять до складу пакету.