ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Лабораторне підтвердження діагнозу при підозрі на ВЕБ-інфекцію, інфекційний мононуклеоз.
- Оцінка форми та стадії перебігу інфекційного процесу.
- Диференціальна діагностика захворювань, за симптомами схожих на інфекційний мононуклеоз (болі в горлі, збільшенні лімфатичних вузлів, селезінки та печінки, лихоманка, швидка стомлюваність).
- В комплексній діагностиці деяких онкологічних захворювань (лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми), пов'язаних із вірусом Епштейна-Барр.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, Epstein Barr virus, EBV, вірус герпесу людини 4 типу, HHV-4) – ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae, що викликає ВЕБ-інфекції.
Джерело інфекції - хвора або інфікована людина. Після первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього життя. Інфікування відбувається через контакт зі слиною, наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе через переливання крові, пересадку кісткового мозку чи органів. Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів. Сприйнятливість населення до захворювання висока. Будь-які імунодефіцитні стани сприяють генералізації інфекції.
Вважається, що близько 90% дорослого населення мають ознаки перенесеної ВЕБ-інфекції. У більшості імунокомпетентних людей ВЕБ-інфекція протікає безсимптомно, однак у 30-50% випадків виникає інфекційний мононуклеоз, що характеризується лихоманкою, вираженою слабкістю, фарингітом, тонзилітом (ангіною), лімфаденопатією і гепатоспленомегалією. Ці симптоми об'єднані терміном "мононуклеозоподібний синдром" і можуть спостерігатися не тільки при ВЕБ-інфекції, але і при деяких інших інфекційних захворюваннях (цитомегаловірус, ВІЛ, токсоплазмоз, та інші). Інфекційний мононуклеоз у більшості випадків минає протягом декількох тижнів, але іноді можливі загострення з різноманітними ускладненнями.
ВЕБ може існувати як в латентному, так і в літичному станах. На відміну від інших герпесвірусів, саме в латентному стані вірус зазвичай пов'язаний з серйозним захворюванням, таким як розвиток пухлини. Неврологічні розлади можуть виникати до 5% хворих (енцефаліт, менінгоенцефаліт, судоми, неврит зорового нерву, раптова нейросенсорна приглухуватість, ідіопатичний параліч обличчя, синдром Гійєна–Барре). Найбільш частими є гематологічні ускладнення, зокрема гемолітична анемія (3%) і тромбоцитопенія (25–50%), рідше – апластична анемія, панцитопенія та агранулоцитоз. До інших рідких гострих ускладнень належить міокардит, перикардит, панкреатит, інтерстиціальна пневмонія, рабдоміоліз та психологічні ускладнення (синдром «Аліса в країні чудес»).
Для встановлення діагнозу ВЕБ-інфекції доцільно проведення серологічних досліджень. Антитіла до антигенів вірусу з'являються досить швидко після інфікування. Дослідження в гострому періоді захворювання навіть одноразово взятої сироватки крові на різні види антитіл може дати досить точне уявлення про наявність імунітету чи сприйнятливості пацієнта до вірусу Епштейна-Барр та стадії захворювання. Серед антитіл, що утворюються, є специфічні (до антигенів вірусу) і неспецифічні (гетерофільні). Останні є результатом поліклональної активації В-лімфоцитів. Гетерофільні антитіла можуть бути причиною неспецифічних інтерференцій та хибнопозитивних результатів під час проведення серологічних досліджень про наявність інших інфекцій в людей, інфікованих вірусом Епштейна-Барр.
При літичному життєвому циклі вірусу Епштейна-Барр спочатку з'являються каскадом різні регуляторні білки ранньої фази (ранні антигени, Early Antigens, EA). Згодом утворюються структурні білки вірусу – вірусні капсидні антигени (Virus Capsid Antigen, VCA), мембранні білки (Membrane Antigens, MA). При латентній інфекції формуються лише деякі білки, до яких входить ядерний (нуклеарний) антиген (Epstein-Barr Nuclear Antigen, EBNA, NA). Специфічна серологічна діагностика інфекції заснована на використанні комбінації тестів, що виявляють антитіла класів IgG та IgM до різних білків – антигенів вірусу, що дозволяє диференціювати інфекцію та уточнити стадію.
У гострій стадії інфекції першими в крові виявляються IgM до капсидного білка (VCA) вірусу, які досягають максимальної концентрації в плазмі крові приблизно на 3-му тижні захворювання та зникають до 4-6-го тижня. Пізніше з'являються IgG до капсидного білка, що досягають максимуму на 2-4 тижні захворювання, потім їх концентрація знижується, але вони все одно зберігаються пожиттєво. При реактивації інфекції титри цих антитіл зазвичай ростуть. Антитіла до ранніх антигенів виявляються на гострій стадії інфекції та зникають через 3-6 місяців від початку захворювання, проте у 20% інфікованих вони можуть визначатися протягом кількох років. Антитіла до ядерного антигену вірусу (EBNA) в гострій стадії інфекції, як правило, не виявляються, з'являються в крові не раніше 6-8 тижня захворювання (частіше через 2-4 місяці після появи перших симптомів) і зберігаються протягом усього життя.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: індекс позитивності S/CO (signal/cutoff)
Альтернативні одиниці виміру: -
Визначаються антитіла класу G (IgG) до капсидних антигенів (Capsid Antigens, VCA) вірусу Епштейна-Барр (Anti-VCA EBV IgG).
Результати дослідження оцінюються в умовних одиницях (S/CO), які не корелюють лінійно з концентрацією антитіл до ВЕБ у крові. Цей показник не доцільно використовувати для оцінки зміни кількості (концентрації) антитіл в динаміці, у тому числі для контролю ефективності лікування. Основне значення S/CO полягає в інтерпретації результатів якісної оцінки (наявності/відсутності) Anti-VCA EBV IgG в досліджуваних зразках сироватки крові. S/CO характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби і може бути корисним лікарю для правильної інтерпретації отриманого результату.
Інтерпретація результатів дослідження Anti-VCA EBV IgG в сироватці крові:
| <0.9 | результат негативний |
| 0.9-1.1 | результат сумнівний |
| >1.1 | результат позитивний |
В нормі антитіла класу G (IgG) до капсидних антигенів (VCA) вірусу Епштейна-Барр відсутні (негативний результат). Проте можуть виявлятися після перенесеної хвороби протягом тривалого часу (ймовірно пожиттєво).
Антитіла класу G (IgG) до капсидних антигенів (VCA) вірусу Епштейна-Барр - маркер хронічної/перенесеної інфекції ВЕБ-інфекції. Дослідження проводять у комплексі з іншими серологічними тестами на інфекційний мононуклеоз.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Перенесена інфекція вірусом Епштейна-Барр.
- Реактивація інфекції.
- Хронічна активна інфекція вірусом Епштейна Барр.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність інфікування вірусом Епштейш-Барр в анамнезі.
- Інкубаційний період, гострий період захворювання.
Під час дослідження можна отримати сумнівний результат («сіра» зона, невизначені значення). В таких випадках не виключені неспецифічні сироваткові інтерференції. Інтерпретувати у комплексі з клінічною картиною та результатом дослідження інших серологічних маркерів ВЕБ-інфекції. У неясній ситуації може бути доцільним повторне дослідження через 10-14 днів для оцінки динаміки імунної відповіді.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На коректність результатів тестування впливає стан імунної системи людини. Внаслідок ослабленої імунологічної реактивності (імунодефіцитні стани), а також за рахунок індивідуальних особливостей імунної системи можливе отримання сумнівних, хибнонегативних результатів. Для з'ясування статусу ВЕБ-інфекції у разі імуносупресії рекомендується визначення вірусу методом ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові). Для диференційної діагностики лімфаденопатії та захворювань, схожих на інфекційний мононуклеоз, особливо у вагітних жінок, рекомендовано виключити токсоплазмоз, цитомегаловірусну інфекцію, ВІЛ та герпес 6-го типу.
