ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Тест доцільно виконувати в перші 5 днів захворювання. В пізніші періоди дослідження може бути не інформативним.
У період масового поширення, епідемії грипу та інших респіраторних інфекцій обстеженню підлягають (з метою етіологічної діагностики, можливого призначення обґрунтованої противірусної терапії):
- пацієнти з підозрою на грип (ураження респіраторних органів, виражена інтоксикація та лихоманка);
- пацієнти із групи високого ризику з лихоманкою та/або респіраторними симптомами не залежно від ступеня вираженості.
В будь-яку пору року, не залежно від розповсюдженості респіраторних інфекцій:
- пацієнти з лихоманкою неясної етіології, які мають обтяжений епідеміологічний анамнез (виїзди за кордон, контакти з великими групами людей у закритих приміщеннях, тощо).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Грип – гостра респіраторно-вірусна інфекція, збудником якої є вірус грипу (Influenzavirus). Характеризується гострим початком, явищами загальної інтоксикації та ураженнями респіраторного тракту. Має високий ризик ускладнень. На сьогодні грип є найпоширенішим інфекційним захворюванням на планеті. Під час епідемічних спалахів хворіють до 30–50% населення ураженого регіону. Інфекція залишається погано-контрольованою, що пов'язано з вираженою мінливістю (мутабельністю) вірусу, повітряно-крапельним механізмом передачі, циркуляцією вірусів, як у людській популяції, так і серед тварин, низькою ефективністю профілактичних заходів, охопленостю сезонною вакцинацією у деяких країнах (у тому числі в Україні).
Показник смертності від неускладненого грипу становить 0,01–0,2%. Але в групі ризику (літні, ослаблені особи, вагітні, діти раннього віку) він значно вищий. Нові пандемічні штами вірусу мають властивість вражати наймолодші верстви населення з летальністю до 10%.
Вірус грипу (Influenzavirus) - РНК-вірус із сімейства Orthomyxoviridae. Молекула РНК має сегментарну структуру, що забезпечує високу генетичну мінливість.
Відомі три серотипи (роду) вірусу грипу, що відрізняються за структурою антигенних білків:
вірус грипу А (Influenza A) – найбільш значущий тип вірусу із найбільш вираженою інфекційною активністю. Викликає епідемії середньої чи сильної тяжкості у людській популяції та серед тварин. Класифікується за властивостями поверхневих антигенних білків – гемаглютиніну (Н) та нейра-мінідази (N). Обидва антигени дуже мінливі, що є причиною постійної появи нових варіантів вірусу. За даними ВООЗ (1980) відомо 12 типів гемаглютиніну та 9 типів нейрамінідази. Різні комбінації антигенів визначають підтип вірусу, що позначається цифрами (наприклад, H5N1, H7N7 тощо). Найбільш небезпечними вважаються: H1N1 («свинячий» грип); H5N1 («пташиний» грип); H2N2 («азіатський» грип); H3N2 («Гонконгський грип»).
вірус грипу B (Influenza B) – поширюється лише серед людей та викликає менш тяжку реакцію, ніж тип А. Практично не асоційований із тяжкими епідеміями. Антигенна структура вірусу набагато стабільніша, ніж у вірусів типу А, але також здатна змінюватися.
вірус грипу C (Influenza C) – асоційований зі спорадичними випадками захворювання або невеликими локальними спалахами. Має стабільну структуру, не мутує.
Необхідний обсяг дій лікаря при підозрі на грип включає наступні процедури:
-
Обов'язкові: збір анамнезу, фізикальний огляд, додаткові методи дослідження (за показаннями), диференціальна діагностика.
-
Рекомендовані: епідеміологічний анамнез, проведення специфічної діагностики – тестування на наявність вірусу грипу.
В установах вторинної (спеціалізованої) стаціонарної медичної допомоги етіологічна діагностика грипу є обов'язковою. Рання діагностика дозволяє своєчасно розпочати противірусне лікування, що позитивно вплине на перебіг хвороби та попередить поширення вірусу в популяції, зменшить кількість необґрунтованих призначень антибактеріальних препаратів та загальні витрати на лікування.
Відібрані протягом п'яти днів від початку захворювання зразки (період найбільш активного виділення вірусу) з великою ймовірністю дадуть достовірний результат. У дітей молодшого віку, пацієнтів зі зниженим імунітетом, період виділення вірусу може подовжуватися (від тижнів до місяців), навіть за відсутності ознак інтоксикації та ураження дихальних шляхів.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Дослідження дозволяє визначити наявність вірусу та диференціювати тип вірусу грипу (Influenzavirus A, Influenzavirus B).
Результат дослідження надається в якісному форматі (ВИЯВЛЕНО, НЕ ВИЯВЛЕНО).
В нормі результат негативний (НЕ ВИЯВЛЕНО).
Принцип методу імунної хроматографії заснований на визначенні в біологічних зразках (відокремлюване носоглотки) специфічних білків (антигенів) вірусу грипу. Позитивні результати характерні для активної/поточної інфекції. Як і в разі будь-якої діагностичної процедури, результати, отримані в даному тестуванні, слід оцінювати спільно з іншою інформацією, доступною лікарю. При інтерпретації результатів тесту необхідно враховувати, що респіраторні інфекції можуть бути викликані великою кількістю інших збудників.
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У досліджуваному біологічному зразку виявлено специфічні антигени вірусу грипу типу А або В - гостра фаза захворювання.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У досліджуваному біологічному зразку не виявлено специфічні антигени вірусу грипу типу А,типу В:
- відсутність даних про інфікованість (грип)
- концентрація збудника знаходиться нижче межі визначення (чутливості) тест-системи (наприклад при порушенні правил підготовки до аналізу, відбору зразків на пізній або дуже ранній стадії захворювання, після початку специфічного лікування).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Велике значення для отримання достовірного результату має правильна підготовка до аналізу, якісний збір матеріалу, тестування з урахуванням клінічних даних та фази хвороби. Надлишок крові або слизу у зразку може перешкоджати виконанню тесту і може привести до хибного результату. В будь якому випадку, якщо клінічні ознаки і симптоми не відповідають результатам лабораторного тесту, рекомендується виконати додаткові дослідження.
