ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- При спостереженні за станом пацієнта із захворюванням підшлункової залози; контроль за ефективністю його лікування.
- Щоб переконатися, що панкреатична протока не скомпрометована після видалення каміння із жовчного міхура.
- Для діагностики гострого або хронічного панкреатиту та інших захворювань, що залучають до патологічного процесу підшлункову залозу (разом із тестом на ліпазу).
- Коли пацієнт має ознаки патології підшлункової залози (інтенсивний біль у животі та спині, підвищення температури, втрата апетиту, блювання).
- Для контролю за лікуванням раку, що стосується підшлункової залози.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Амілаза (альфа-амілаза) – один із травних ферментів, який, відповідаючи за розщеплення крохмалю, глікогену та інших вуглеводів, забезпечує їх засвоєння зі спожитої їжі. Найбільшу кількість амілази виділяють слинні залози та підшлункова залоза. Фермент, що виділяється підшлунковою залозою, називається панкреатичною амілазою. Його рівень може вимірюватися окремо або ж враховуватися у показнику загальної альфа-амілази.
Амілаза, що виробляється слинними залозами – перший із ферментів, які починають травлення ще в ротовій порожнині. Під її впливом крохмаль із харчових продуктів починає розщеплюватися вже у роті. Саме тому при тривалому пережовуванні їжі, багатої крохмалем (картоплі, рису), вона починає набувати солодкуватого смаку.
Без амілази засвоєння вуглеводів сильно погіршується, тому що молекули крохмалю через свою складність не можуть засвоїтися в кишечнику без попереднього розщеплення.
Невелика кількість амілази утворюється в яєчниках, кишечнику, бронхах та скелетній мускулатурі.
При гострому панкреатиті підвищення амілази зазвичай супроводжується збільшенням активності ліпази.
Активність амілази у дітей у перші два місяці низька, вона підвищується до дорослого рівня до кінця першого року життя.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: Од/л (одиниць на літр).
Альтернативні одиниці виміру: Од/л × 0.0167 = мккат/л
Межі визначення: 3-7500 Од/л.
Результати дослідження оцінюються з урахуванням віку.
Референсні значення
| Вік | Амілаза у сироватці крові (Од/л) |
| до 2-х тижнів після народження | <11 |
| від 2-х тижнів до 4 місяців | <26 |
| 4-12 місяців | <58 |
| 1-18 років | 29-118 |
| старше 18 років | 28-100 |
До 30.10.2024 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ): технологія - біохімічний аналізатор AU5810 (Beckman Coulter, США); РЗ (Од/л) до 1 року 5-65; 2-70 років 25-125; старше 70 років 20-160.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гострий панкреатит. Активність амілази може перевищувати допустиму в 6-10 разів; підвищення зазвичай відбувається через 2-12 годин після пошкодження підшлункової залози та зберігається протягом 3-5 днів. Імовірність того, що гострий біль викликаний гострим панкреатитом, досить висока, якщо активність амілази перевищує 1000 Од/л. А втім, у деяких хворих із гострим панкреатитом цей показник іноді підвищується незначно або навіть залишається в нормі. Активність амілази не відображає тяжкості ураження підшлункової залози, наприклад, при масивному панкреатиті, коли відбувається загибель більшості клітин, що виробляють амілазу, і тому її активність не змінюється.
- Хронічний панкреатит (активність амілази спочатку помірно підвищена, проте потім може зменшуватися і приходити в норму зі збільшенням ураження підшлункової залози).
- Травма підшлункової залози.
- Рак підшлункової залози.
- Закупорка (камінням, рубцем) панкреатичної протоки.
- Гострий апендицит, перитоніт.
- Перфорація виразки шлунка.
- Декомпенсація цукрового діабету – діабетичний кетоацидоз.
- Порушення відтоку в слинних залозах або слинних протоках, наприклад, при паротиті.
- Операції на органах черевної порожнини.
- Гострий холецистит.
- Кишкова непрохідність.
- Перервана трубна вагітність.
- Розрив аневризми аорти.
- Макроамілаземія – рідкісний доброякісний стан, коли амілаза з'єднується з великими білками у сироватці і тому не може пройти через ниркові клубочки, накопичуючись у сироватці крові.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Зниження функції підшлункової залози.
- Тяжкий гепатит.
- Муковісцидоз (кістозний фіброз) підшлункової залози – тяжке спадкове захворювання, пов'язане з ураженням залоз зовнішньої секреції (легень, шлунково-кишкового тракту).
- Видалення підшлункової залози.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Активність амілази у сироватці підвищується при прийомі каптоприлу, кортикостероїдів, оральних контрацептивів, фуросеміду, ібупрофену, наркотичних анальгетиків.
Підвищений холестерин може занижувати активність амілази.
