ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Прояви небажаних реакцій (зокрема анафілаксії), що виникли після використання місцевого анестетика (артикаїну) – уточнення причини та механізму реакції, диференційна діагностика.
- Неможливість проведення шкірних тестів або провокаційного тесту (наявність протипоказань) у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом (зокрема попередніми реакціями на місцеві анестетики).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Артикаїн – міжнародна назва місцевого анестетика амідного типу ряду тіофенів, який широко застосовується у медичній практиці. В Україні розповсюджується під торговими назвами: Артидент, Артифрин, Артінібса, Септанест, Ультракаїн тощо. Препарат застосовується для інфільтраційної та провідникової анестезії, найчастіше у стоматологічній практиці. Анестетик потрапляє у клітини нервового волокна, у яких блокує вхід іонів натрію, тимчасово припиняючи проведення нервового імпульсу. Артикаїн відноситься до місцевих анестетиків із досить сильним ефектом. Дія настає практично відразу після введення та триває до кількох годин.
Одним із побічних ефектів застосування артикаїну є розвиток алергічної реакції у сенсибілізованих осіб, що відбувається досить рідко, але може призводити до серйозних наслідків. Реакція може розвиватися за типом гіперчутливості негайного типу протягом кількох хвилин або годин після введення препарату. Здебільшого легка форма алергії протікає з появою гіперемії, висипів, сверблячки, набряку у місці введення препарату, алергічних дерматитів. У більш важких випадках розвиваються алергічний риніт і кон'юнктивіт, бронхіальна астма. Найважчими проявами є ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) й анафілактичний шок, що потребує невідкладного медичного втручання.
Виявлення підвищених концентрацій специфічного імуноглобуліну Е (IgE) до даного алергену свідчить про наявність сенсибілізації організму до нього та можливий розвиток лікарської алергії.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: МОд/мл.
Межі визначення: 0-100 МОд/мл.
Інтерпретація результатів не залежить від статі та віку.
У нормі рівень специфічних антитіл класу Е (IgE) до артикаїну не має перевищувати 0.35 МОд/мл.
| Рівень IgE до артикаїну (МОд/мл) | Інтерпретація (реактивність) |
| <0.35 | результат негативний (клінічно незначущий рівень) |
| 0.35-0.7 | низький рівень |
| 0.7-3.5 | помірний рівень |
| 3.5-17.5 | підвищений рівень (явно позитивний) |
| 17.5-50 | високий рівень (сильно позитивний) |
| 50-100 | дуже високий рівень |
| >100 | надзвичайно високий рівень |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіперчутливість негайного типу до артикаїну.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність активної IgE-сенсибілізації до артикаїну.
- Тривале виключення контактів з алергеном (артикаїном).
- Успішне проведення лікування (алерген-специфічної імунотерапії).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Відсутність специфічних IgE до алергенів артикаїну не виключає можливості виникнення реакції на введення препарату. Небажані ефекти на місцеві анестетики можуть бути пов’язані з алергічними реакціями, що не асоційовані з попереднім виробленням специфічних IgE (сенсибілізацією) або не є істинною алергією та мають інші механізми (токсичні, психогенні, вагусні тощо). Також треба враховувати, що небажана реакція може бути пов’язана з іншими компонентами медичного втручання (консервантами, антисептиками, латексом, супутніми медикаментами (антибіотиками, адреналіном тощо)).
Прийом антигістамінних препаратів і вікові особливості не впливають на якість і точність дослідження.
