ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Прояви небажаних реакцій (зокрема анафілаксії), що виникли після використання місцевого анестетика (мепівакаїну) – уточнення причини та механізму реакції, диференційна діагностика.
- Неможливість проведення шкірних тестів або провокаційного тесту (наявність протипоказань) у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом (зокрема попередніми реакціями на місцеві анестетики).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Лікарська алергія – це специфічна реакція імунної системи на лікарські препарати. Лікарська алергія може виникнути як ускладнення при лікуванні основного захворювання або через тривалий контакт з лікарськими препаратами (у лікарів, медичних працівників, фармацевтів). Основними причинами розвитку алергії до ліків є спадкові фактори, наявність інших видів алергії, тривале застосування ліків, одночасне застосування великої кількості різних препаратів, передозування, неправильне застосування препаратів (у цьому випадку йдеться про псевдоалергію). Алергічну реакцію можуть спровокувати будь-які лікарські засоби, проте найпоширенішими алергенами є антибіотики, місцеві анестетики, нестероїдні протизапальні препарати тощо. Алергічні реакції на медикаменти розвиваються від кількох секунд до кількох годин і можуть викликати напад бронхіальної астми, кропив'янку, набряк Квінке, алергічний нежить чи анафілактичний шок. За наявності алергії на певні ліки слід враховувати, що вона також може проявитися при застосуванні медикаментів з подібним складом. Основне значення для виявлення лікарської алергії мають дані анамнезу та клінічне обстеження. Також застосовуються різні додаткові методи: шкірні тести (внутрішньошкірна проба з препаратом); провокаційний тест (контрольоване введення мінімальних доз препарату під наглядом лікаря); лабораторні дослідження (тест активації базофілів, виявлення специфічних IgE до конкретних препаратів).
Мепівакаїн є місцевим анестетиком амідного типу, що володіє досить сильною та швидкою дією. Застосовується для термінальної, інфільтраційної, провідникової анестезії. При попаданні у клітини нервового волокна обернено блокує вхід натрію в них, що веде до припинення поширення нервового імпульсу та відсутності больової чутливості. Використовується у стоматології, при інтубації трахеї, ендоскопічних дослідженнях (бронхоскопії, ФГДС). В Україні розповсюджується під торговими назвами: Оптокаїн, Скандонест, Мепівастезин, Мепіфрін тощо.
Одним із можливих побічних ефектів анестетика є розвиток алергічної реакції у схильних до цього осіб. Алергія розвивається за типом гіперчутливості негайного типу (за кілька хвилин, годин) і може проявлятися місцевими симптомами: почервонінням, свербінням, печінням у місці ін'єкції. Можливі шкірні висипання у вигляді кропив'янки або алергічного дерматиту. При більш тяжкому розвитку з'являються ознаки алергічного риніту, ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми. Найважчими проявами алергічної реакції є ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) й анафілактичний шок. Алергічна реакція на мепівакаїн може поєднуватися з алергією на інші препарати з групи місцевих анестетиків.
Виявлення підвищених концентрацій специфічного імуноглобуліну Е (IgE) до даного алергену свідчить про наявність сенсибілізації організму до нього та можливий розвиток лікарської алергії.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: МОд/мл.
Межі визначення: 0-100 МОд/мл.
Інтерпретація результатів не залежить від статі та віку.
У нормі рівень специфічних антитіл класу Е (IgE) до мепівакаїну не має перевищувати 0.35 МОд/мл.
| Рівень IgE до мепівакаїну (МОд/мл) | Інтерпретація (реактивність) |
| <0.35 | результат негативний (клінічно незначущий рівень) |
| 0.35-0.7 | низький рівень |
| 0.7-3.5 | помірний рівень |
| 3.5-17.5 | підвищений рівень (явно позитивний) |
| 17.5-50 | високий рівень (сильно позитивний) |
| 50-100 | дуже високий рівень |
| >100 | надзвичайно високий рівень |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіперчутливість негайного типу до мепівакаїну.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність активної IgE-сенсибілізації до мепівакаїну.
- Тривале виключення контактів з алергеном (мепівакаїном).
- Успішне проведення лікування (алерген-специфічної імунотерапії).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Відсутність специфічних IgE до алергенів мепівакаїну не виключає можливості виникнення реакції на введення препарату. Небажані ефекти на місцеві анестетики можуть бути пов’язані з алергічними реакціями, що не асоційовані з попереднім виробленням специфічних IgE (активною сенсибілізацією) або не є істинною алергією та мають інші механізми (токсичні, психогенні, вагусні тощо). Також треба враховувати, що небажана реакція може бути пов’язана з іншими компонентами медичного втручання (консервантами, антисептиками, латексом, супутніми медикаментами (антибіотиками, адреналіном тощо)).
Прийом антигістамінних препаратів і вікові особливості не впливають на якість і точність дослідження.
