ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Обстеження пацієнтів з факторами ризику цукрового діабету, порушення вуглеводного обміну (надмірна вага або ожиріння, атеросклероз, артеріальна гіпертензія, подагра, цукровий діабет у близьких родичів, метаболічний синдром, полікістоз яєчників, хронічний пародонтоз та фурункульоз, гестаційний діабет під час вагітності, викидні, передчасні пологи, великі новонароджені, діти з вадами розвитку в анамнезі, хронічні захворювання печінки, нейропатії неясної етіології, тривалий прийом діуретиків, глюкокортикоїдів, синтетичних естрогенів.
- Скринінг порушень вуглеводного обміну (особи старші 45 років, без факторів ризику – 1 раз на три роки; незалежно від віку при індексі маси тіла >25 кг/м2 + не менше одного фактору ризику – 1 раз на три роки (при нормальних показниках), щороку (при порушенні толерантності до глюкози)).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Глюкоза - це простий цукор, який є основним джерелом енергії в організмі людини. Джерелами глюкози для людини є вуглеводи (швидкі та повільні), що надходять з їжею у вигляді сахарози, фруктози, мальтози, лактози, крохмалю тощо. Після вживання з їжею вуглеводи розщеплюються до глюкози та інші простих цукрів, які засвоюються в тонкому кишечнику і надходять у кров. Організм може використовувати глюкозу завдяки інсуліну – гормону, що виробляється підшлунковою залозою. Він регулює рух глюкози з крові у клітини організму. Підтримка сталих показників глюкози в крові забезпечується роботою механізму зворотного зв'язку глюкоза-інсулін. Нормальне функціонування та життя організму людини неможливе без глюкози та інсуліну, вміст яких у крові має бути збалансований.
Пероральний глюкозотолерантний тест дозволяє діагностувати різні порушення вуглеводного обміну, такі як цукровий діабет, порушення толерантності до глюкози, глікемія натщесерце, але не дозволяє уточнити тип і причини розвитку цукрового діабету у зв'язку з чим після отримання будь-якого результату перорального глюкозотолерантного тесту необхідна консультація ендокринолога.
Діагноз цукровий діабет втановлюється на підставі двічі підтвердженого підвищення рівня глюкози в крові натщесерце понад 7 ммоль/л та/або при випадковому (у будь-який час доби незалежно від часу прийому їжі) визначенні глюкози крові більше 11,1 ммоль/л за наявності класичних симптомів: сухості у роті, спраги, частого сечовипускання.
У разі визначення глюкози крові натщесерце вище нормальних значень (4,1-6,0 ммоль/л), але ще недосягаючих діагностичного порогу цукрового діабету (≥7,0 ммоль/л), лікар може запідозрити порушення глікемії натще, що є проявом предіабету. Досить часто такий стан не має явних клінічних симптомів і може виявлятися лише слабкістю, швидкою стомлюваністю, зниженням працездатності. У такому випадку для уточнення діагнозу проводиться тест із визначенням глюкози натщесерце і після вуглеводного навантаження.
Тест недоцільно проводити при повторно підтвердженому рівні глюкози натще вище діагностичного порогу цукрового діабету (7,0 ммоль/л). У нормі після вуглеводного навантаження підвищується рівень глюкози крові, що стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою. Під дією інсуліну глюкоза з крові надходить у клітини, а її рівень у крові знижується. У здорових людей рівень глюкози через 2 години після вуглеводного навантаження не більше 7,8 ммоль/л, тоді як показник глюкози в діапазоні 7,8-11,1 ммоль/л відповідає порушенню толерантності до глюкози (прояв предіабету), а більше 11,1 ммоль/л – цукровому діабету. У людей з предіабетом існує високий ризик прогресування порушення вуглеводного обміну до цукрового діабету 2 типу. Досить часто порушення глікемії натщесерце або порушення толерантності до глюкози супроводжується комплексом взаємопов'язаних факторів ризику серцево-судинних захворювань (підвищений артеріальний тиск, високий холестерин та високий рівень ліпопротеїнів низької щільності, низький холестерин ліпопротеїдів з високою щільністю) або метаболічним синдромом.
ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
- Неможливість прийому розчину глюкози (токсикоз, блювання або нездатність повністю проковтнути розчин).
- Встановлений цукровий діабет (якщо рівень глюкози натщесерце вже перевищує діагностичний поріг (≥ 7.0 ммоль/л) або випадковий показник ≥ 11.1 ммоль/л разом із симптомами).
- Гострі стани та стрес (інфекційні захворювання, нещодавні травми, хірургічні втручання тощо (рекомендовано зачекати мінімум 6 тижнів).
- Тяжкі хронічні захворювання (декомпенсована серцева, ниркова або печінкова недостатність).
- Захворювання органів шлунково-кишкового тракту (загострення хронічного панкреатиту, демпінг-синдром, стан після резекції шлунка тощо).
- Постільний режим (тест не проводиться до моменту розширення рухового режиму).
- Гіпокаліємія (тест протипоказаний пацієнтам із гіпокаліємічним періодичним паралічем).
ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ГЛЮКОЗО-ТОЛЕРАНТНОГО ТЕСТУ (ГТТ)
- Тест виконується з 14 років за наявності лікарського скерування (за направленням лікаря!).
- Використовується навантаження з 75 г глюкози, розчиненої у 250-300 мл води
- Дослідження проводиться лише після попереднього вимірювання рівня глюкози у венозній крові натще (виконано не пізніше ніж за 5 календарних днів до тестування).
- За результатами попереднього визначення рівня глюкози приймається рішення про проведення ГТТ вагітним:
- рівень глюкози, що визначений раніше <6.1 ммоль/л – тест виконується за стандартним алгоритмом;
- рівень глюкози, що визначений раніше під час цієї вагітності ≥6.1 ммоль/л - тест не проводиться, рекомендовано повторне визначення рівня глюкози крові натщесерце.
- Взяття венозної крові перед навантаженням (проба №1, визначення глюкози натщесерце). Додатково з цього-го зразка крові можна виконувати інші дослідження.
- «Глюкозне навантаження»: протягом 5 хвилин випити розчин глюкози, що складається з 75 г сухої глюкози, розчиненої в 250-300 мл теплої (37-40 ° С) питної негазованої води (можливе додавання кількох крапель соку лимона). Зафіксувати час.
- Взяття венозної крові через 2 години після «навантаження» (проба №2, визначення глюкози через 2 години).
У процесі проведення тесту людина має сидіти за потребою вставати, але не виходити за межі відділення. Куріння, прийом їжі до завершення тесту забороняється. Допускається вживання невеликої кількості негазованої води (по 1-2 ковтки при необхідності).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру (глюкоза): ммоль/л (мілімоль в літрі)
Альтернативні одиниці виміру: мг/дл, мг/100 мл, мг% х 0,0555 = ммоль/л
Межі визначення глюкози: 0.6-45 ммоль/л
Комплексний аналіз включає дворазове визначення рівня глюкози у венозній крові:
- Глюкоза крові натщесерце.
- Глюкоза крові через 2 години після навантаження глюкозою (75 г).
За необхідності додаткового визначення рівня глюкози через 60 хвилин (за вказівкою лікуючого лікаря) – оформлюється додаткове замовлення на глюкозу (в коментарі до результату буде вказано «через 1 годину після глюкозного навантаження»).
Інтерпретація результатів визначення глюкози у венозній крові (ммоль/л) за діагностичними критеріями:
| Висновок | натще | через 2 години після навантаження |
| Норма | 3.9-5.5 (АДА)*; 4.1-6.0 (ВООЗ)** | <7.8 |
| Порушення толерантності до глюкози | 5.6-6.9 (АДА)*; 6.1-6.9 (ВООЗ)** | 7.8-11.1 |
| Маніфестний цукровий діабет | ≥7.0 | >11.1 |
Перевищення будь-якого з двох порогів (натщесерце або через 2 години після навантаження) розглядають як лабораторний критерій порушення толерантності до глюкози, цукрового діабету.
*рекомендації Американської діабетичної асоціації (АДА, 2017): норма 3.9-5.5; предіабет 5.6-6.9; цукровий діабет ≥7.0 (результати гіперглікемії потребують підтвердження повторним тестом в інший день)
**рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, 2013): норма <6.1; предіабет 6.1-6.9; цукровий діабет ≥7.0 (результати гіперглікемії потребують підтвердження повторним тестом в інший день).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
При інтерпретації результатів аналізу глюкози крові необхідно враховувати лікарські препарати, які потенційно впливають на рівень глікемії (підвищення рівня - бета-адренергічні агоністи (альбутерол, ізопротеренол, тербуталін), кофеїн, кортикостероїди, діазоксид, діуретики (ацетазоламід, хлорталідон, етакринова кислота, фуросемід, тіазиди, тріамтерен), допамін, індометацин, великі дози нікотинової кислоти, пероральні контрацептиви, фенотіазини, фенітоїн, стрептозотоцин, теофіллін, тироксин; зниження рівня - ацетамінофен (токсичні дози), бета-адреноблокатори, анаболічні стероїди (у діабетиків), антигістамінні, аспірин (токсичні дози), безафібрат, каптоприл, циптотерон, дизопірамід, етанол, інгібітори моноаміноксидази (МАО), ніфедипін, аналоги гуанетидину, індометацин (варіабельно)).