ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика та оцінка перебігу захворювань шлунково-кишкового тракту, контроль розвитку ускладнень та ефективності терапії.
- В разі частих запорів або проносів, підвищеному газоутворенні.
- При зміні кольору і консистенції калу.
- Болісні відчуття в органах шлунково-кишкового тракту.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Кал - кінцевий продукт, що утворюється в результаті складних біохімічних процесів розщеплення їжі, всмоктування продуктів переварювання в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) та виділення метаболітів з кишечника.
Аналіз калу є важливим дослідженням, що дозволяє підтвердити та/або встановити ураження шлунка, кишечника, печінки та підшлункової залози, стежити за розвитком захворювання та за результатами лікування.
Дослідження кишкового відокремлюваного необхідно при обстеженні хворих, які страждають на захворювання ШКТ.
Воно дозволяє діагностувати:
- порушення кислотоутворюючої та ферментативної функцій шлунка;
- порушення ферментативної функції кишківника, підшлункової залози;
- порушення функції печінки;
- наявність прискореної евакуації зі шлунка та кишківника;
- порушення всмоктування у дванадцятипалій та тонкій кишці;
- запальний процес на тому чи іншому рівні ШКТ.
Цей метод дає можливість:
- діагностувати наявність дисбіозу та дисбактеріозу.
При ретельно проведеному копрологічному аналізі можлива:
- діагностика виразкового, алергічного, спастичного коліту;
- діагностика ураження злоякісним та утворенням дистального відділу товстої кишки.
При дослідженні фекалій можна виявити вегетативні форми найпростіших та їх цисти, яйця, личинки та дорослі особини гельмінтів.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Результат дослідження надається в якісному та напівкількісному форматі.
За складом кал є водою, вміст якої в нормі становить 70-80 %, і сухий залишок. У свою чергу, сухий залишок на 50% складається з живих бактерій та на 50% – із залишків перевареної їжі. Навіть у межах норми склад калу значною мірою непостійний. Багато в чому він залежить від харчування та вживання рідини. Ще більшою мірою склад калу варіюється при різних захворюваннях. Кількість тих чи інших компонентів у стільці змінюється при патології чи порушенні функції органів травлення, хоча відхилення у роботі інших систем організму також можуть істотно проводити діяльність шлунково-кишкового тракту, отже, і складу калу. Характер змін у різних видах захворювань надзвичайно різноманітний.
Можна виділити такі групи порушень складу фекалій:
- зміна кількості компонентів, які в нормі містяться в стільці
- нерозщеплені та/або незасвоєні залишки їжі
- біологічні елементи та речовини, що виділяються з організму в просвіт кишечника
- різні речовини, які утворюються в просвіті кишечника з продуктів обміну речовин, тканин та клітин тіла
- мікроорганізми
- сторонні включення біологічного та іншого походження
При мікроскопічному дослідженні визначають основні елементи калу: м'язові волокна, рослинну клітковину, нейтральний жир, жирні кислоти та їх солі, лейкоцити, еритроцити, клітини кишкового епітелію, а також слиз, найпростіших, яйця гельмінтів.
Нормальний кал - аморфна маса частинок харчових залишків. У здорових людей напівперетравлені м'язові та сполучнотканинні волокна, що є залишками білкової їжі, містяться в дуже незначній кількості. Велика кількість (креаторея) — свідчення недостатності функції підшлункової залози чи зниження секреторної функції шлунка. Виявлення неперетравленої клітковини та крохмалю (амілорею) характерне для захворювань тонкої кишки. Виявлення в калі нейтрального жиру (стеаторея) – свідчення недостатньої ліполітичної функції підшлункової залози, нейтральний жир та жирні кислоти характерні для порушеного жовчовиділення.
КОЛІР
Визначається присутністю стеркобіліну та має коричневий відтінок. На колір калу в значній мірі впливає характер харчування, прийом ліків.
Колір фекалій змінюється при патологічних процесах в ШКС:
- Чорний або дьогтьоподібний - при шлунково-кишкових кровотечах; вживанні смородини, чорниці, прийом вісмуту.
- Темно-коричневий – при недостатності шлункового травлення; гнилісній диспепсії, коліті з запором; коліт з виразками; підвищеній секреторній функції товстої кишки; запорах; м’ясній дієті.
- Червонуватий – при коліті з виразками.
- Зелений – при вмісті білірубіну, білівердину, при підвищеній перистальтиці.
- Світло-коричневий - при прискореній евакуації з товстої кишки; при рослинній дієті.
- Жовтий (крім грудних дітей) - при недостатності перетравлення в тонкій кишці і бродильній диспепсії, прискореній евакуації хімусу по кишківнику.
- Сірий, блідо-жовтий - при недостатності підшлункової залози і обумовлений частими дефе-каціями, при яких фекалії містять тільки стеркобіліноген. При стоянні безбарвні фекалії пок-риваються темно-коричневою кіркою (окислення до коричневого стеркобилина), при недо-статності перетравлення в товстій кишці; бродильній диспепсії
- Сірувато-білий - ахолічний кал при ненадходження жовчі в кишківник.
- Білий - при інтрагепатальному застої або повній обтурації загальної жовчної протоки.
КОНСИСТЕНЦІЯ ТА ФОРМА КАЛУ
Залежать від вмісту води, жиру, слизу та клітковини.
- Щільний, оформлений – крім норми буває при недостатності шлункового травлення.
- Щільний «овечий» – при стенозі або спазмі товстої кишки; запорах з колітом.
- Мазевідний – при порушенні секреції підшлункової залози; відсутності надходження жовчі.
- Рідкий, водянистий, напіврідкий - при недостатньому перетравлюванні в тонкій кишці (енте-рит, гнильна диспепсія, прискорена евакуація) і товстій кишці (коліт з виразкою, гнильний коліт або підвищена секреторна функція).
- Крошковатий – при поєднанні з відсутністю кольору характерний для ахолії.
- Кашкоподібний – при бродильній диспепсії; при коліті з проносом; при прискореній евакуації з товстої кишки, хронічному ентериті.
- Пінистий - при бродильній диспепсії.
- «Горохового супу» – при черевному тифі.
- «Рисового відвару» – при холері.
- Стрічкоподібний, олівцевоподібний – при спазмі сфінктера, гемороїдальних вузлах, пухлини сигмоподібної або прямої кишки.
ЗАЛИШКИ НЕПЕРЕТРАВЛЕНОЇ ЇЖІ
Залишки їжі в стільці можуть з'являтися при недостатній продукції шлункового соку і або травних ферментів, а також при прискоренні перистальтики кишечника.
КРОВ
Кров в калі з'являється при кровотечі в шлунково-кишковому тракті.
СЛИЗ
Кількість слизу в калі підвищується при запальних процесах в кишечнику.
pH
Обумовлений життєдіяльністю нормальної бактеріальної флори товстої кишки.
- Слаболужна – при недостатньому перетравлюванні в тонкому кишенику.
- Лужна – при недостатності шлункового перетравлювання, порушені секреції підшлункової залози, гіперсекреції залоз товстої кишки, при колітах та запорах.
- Різколужна – при гнилісній диспепсії. Коли в кишковику посилюється гниття білків, непереварених в тонкій кишці, виділяється аміак. Він обумовлює лужну реакцію.
- Кисла реакція - наслідок процесів бродіння (бродильна диспепсія: бродильний дисбіоз, дисбактеріоз, коліт), при яких виділяється вуглекислий газ, переважання вуглеводних продук-тів харчування в раціоні, надлишкового утворення жирних кислот або при порушенні всмоктування жирних кислот в тонкій кишці (екстрена евакуація розщепленого хімусу або порушення всмоктування в результаті запального процесу в тонкій кишці).
М’ЯЗОВІ ВОЛОКНА
Соляна кислота в шлунку руйнує м'язові волокна, зникає їх смугастість. Остаточне переварювання м'язових волокон здійснюється в дванадцятипалій кишці під впливом ферментів підшлункової залози.
Змінені м'язові волокна (перетравлені) – збільшення вмісту в калі малозмінених м'язових волокон відбувається при погіршенні умов розщеплення білка. Це може бути викликано недостатньою продукцією шлункового соку, травних ферментів.
Незмінені м'язові волокна – наявність в калі є ознакою порушення розщеплення білка (через порушення секреторної функції шлунку, підшлункової залози або кишечника) або прискореного просування їжі по шлунково-кишковому тракту.
СПОЛУЧНА ТКАНИНА
Це залишки м'ясної їжі, які недостатньо переварились в шлунково-кишковому тракті і потрапили в кал. Для руйнування волокон сполучної тканини необхідна соляна кислота і ферменти підшлункової залози. Наявність в калі є ознакою:
- Зниження секреторної функції шлунка (соляної кислоти).
- Недостатності функції підшлункової залози.
- Вживання в їжу сирого або погано прожареного м'яса.
- Недостатнього пережовуванні їжі.
НЕПЕРЕТРАВНА РОСЛИННА КЛІТКОВИНА
Клітковина являє собою складний вуглевод, який формує клітинну стінку рослин. Вона надходить в організм з овочами і фруктами, зі злаками і бобовими рослинами. У травному тракті здорової людини клітковина практично не перетравлюється через відсутність спеціальних ферментів, які зможуть її розщепити. Тільки частково її може розщепити мікрофлора кишечника.
- Значна кількість в калових масах вказує на характер харчування людини - переважне вживання рослинної їжі.
- Незначна кількість в калових масах вказує на характер харчування людини - брак рослинної їжі.
ПЕРЕТРАВНА РОСЛИННА КЛІТКОВИНА
В нормі руйнується соляною кислотою в шлунку і в калі здорових людей відсутня. Виявлення перетравної клітковини вказує на швидку евакуацію їжі або відсутність у шлунковому соку соляної кислоти.
КРОХМАЛЬ
Крохмаль – це складний вуглевод, який в організм людини поставляється разом із рослинною їжею та повністю розкладається. У нормі в калових масах його не повинно бути. Наявність в калі є ознакою:
- Порушення секреторної функції підшлункової залози.
- Недостатності травлення в тонкій кішці.
- Бродильної диспепсії.
- Прискореної евакуації їжі.
- Недостатність шлункового травлення (ферментів).
ЙОДОФІЛЬНА ФЛОРА
Йодофільною флорою називається сукупність різних видів бактерій, які викликають бродильні процеси у кишечнику. Поява йодофільної флори у стільці є ознакою бродильної диспепсії.
НЕЙТРАЛЬНИЙ ЖИР
Нейтральний жир – це жирові компоненти їжі, які не зазнали розщеплення та засвоєння і тому виводяться з кишечника у незмінному вигляді. Для нормального розщеплення жиру необхідні ферменти підшлункової залози та достатня кількість жовчі, функція якої полягає у поділі жирової маси на дрібнокрапельний розчин (емульсію) та багаторазовому збільшенні площі дотику жирових частинок з молекулами специфічних ферментів – ліпаз.
У дітей невелика кількість жиру в калі може бути нормою. Це пов'язано з тим, що органи травлення у них ще недостатньо розвинені і тому не завжди справляються з навантаженням по засвоєнню дорослої їжі.
Поява нейтрального жиру в калі є ознакою:
• Недостатності секреторної ліполітичної функції підшлункової залази.
• Недостатності функції печінки.
• Відсутності або недостатнього надходження жовчі.
ЖИРНІ КИСЛОТИ
Жирні кислоти – продукти розщеплення жирів травними ферментами – ліпазами. Поява жирних кислот у стільці є ознакою порушення їх засвоєння у кишечнику. Це може бути спричинене порушенням всмоктувальної функції кишкової стінки (внаслідок запального процесу) та/або посиленням перистальтики.
МИЛА
Мила – це видозмінені залишки незасвоєних жирів. У нормі в процесі травлення засвоюється 90-98% жирів, частина може зв'язуватися з солями кальцію і магнію, які містяться в питній воді, і утворювати нерозчинні частинки. Підвищення кількості мил у стільці є ознакою порушення розщеплення жирів внаслідок нестачі травних ферментів та жовчі.
СЛИЗ
Слиз є продуктом виділення клітин, що вистилають внутрішню поверхню кишечника (кишкового епітелію). Функція слизу полягає у захисті клітин кишечника від ушкодження. У нормі в калі може бути трохи слизу. При запальних процесах у кишечнику посилюється продукція слизу та, відповідно, збільшується її кількість у калі. Підвищення кількості слизу в калі виявляють при:
- Підвищенні секреторної функції товстої кишки.
- Запорах.
- При зловживанні гострою їжею.
- Дизентерії.
- Коліті із запорами, з виразками.
ЕПІТЕЛІЙ
Епітелій – це клітини внутрішньої оболонки кишкової стінки. Поява великої кількості епітеліальних клітин у стільці є ознакою запального процесу кишкової стінки:
- Катаральний стан слизовох кишечника.
- Перепончаті коліти.
- Поліпоз кишечника, пухлинні процеси.
ЛЕЙКОЦИТИ
Лейкоцити – клітини крові, які захищають організм від інфекцій. Вони накопичуються в тканинах тіла та його порожнинах, там, де виникає запальний процес. Велика кількість лейкоцитів у калі свідчить про запалення у різних відділах кишечника, спричинене розвитком інфекції або іншими причинами:
- Коліт з виразками.
- Розпад новоутворень кішківнику.
- Прорив параінтестінального абсцесу.
- Відсутність туалету зовнішніх статевих органів перед збором калових мас на аналіз, коли лейкоцити з піхви жінки або сечівника потрапляють в кал.
ЕРИТРОЦИТИ
Еритроцити – червоні клітини крові. Число еритроцитів у калі може підвищуватись внаслідок кровотечі зі стінки товстого кишечника або прямої кишки внаслідок:
- Коліту з виразками.
- Дизентерії.
- Геморою.
- Поліпів та новоутвореннь товстої кишки.
- Тріщин прямої кишки.
- Хронічних запорів.
КРИСТАЛИ
Кристали утворюються з різних хімічних речовин, які з'являються у калі в результаті порушення травлення або різних захворювань. До них відносяться:
трипельфосфати – утворюються в кишечнику в різколужному середовищі, яке може бути результатом активності гнильних бактерій,
гематоїдин – продукт перетворення гемоглобіну, ознака виділення крові зі стінки тонкого кишечника,
кристали Шарко-Лейдена – продукт кристалізації білка еозинофілів – клітин крові, які беруть активну участь у різних алергічних процесах, є ознакою алергічного процесу у кишечнику, який можуть спричиняти кишкові гельмінти,
оксалати кальцію – виявляються при вживанні в їжу великої кількості овочів або при зниженні кислотності шлункового соку.
ДРІЖДЖОПОДІБНІ ГРИБИ
Дріжджоподібні гриби - різновид інфекції, що розвивається в кишечнику при недостатній активності нормальних кишкових бактерій, що перешкоджають її виникненню. Їхнє активне розмноження в кишечнику може бути результатом загибелі нормальних кишкових бактерій через лікування антибіотиками або деякими іншими лікарськими засобами. Крім того, поява грибкової інфекції в кишечнику іноді є ознакою різкого зниження імунітету.
НАЙПРОСТІШІ
Наявність мікроорганізмів в калі може свідчити про такі захворювання як лейшманіоз або дизентерія.
ЯЙЦЯ ГЕЛЬМІНТІВ
Поява в калі яєць гельмінтів свідчить про глистну інвазію організму.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Напередодні здачі аналізу, за 48-72 години, необхідно виключити:
- лікарські препарати, що впливають на процеси перистальтики, травлення і всмоктування в шлунково-кишковому тракті та на забарвлення калу (всі проносні, ваго- і сімпатікотропні, адсорбуючі засоби: каолін, препарати вісмуту, заліза, ферменти та інші препарати);
- використання напередодні дослідження масляних або інших клізм і ректальних свічок на жировій основі;
- прийом рентгеноконтрастних речовин (сульфат барію та інше);
- прийом сечогінних препаратів;
- для копрограми доцільно застосування дієти з дозованим вмістом білків, жирів та вуглеводів протягом 3-4 днів (3-4 дефекації).
Фактори, що можуть вплинути на коректність результатів:
- недотримання правил підготовки до аналізу (взяття матеріалу виконано без попередньої підготовки);
- матеріал, зібраний в нестерильний або нещільно закритий контейнер;
- порушення термінів та температурного режиму зберігання калу;
- потрапляння під час збору калу домішок сечі, виділень статевих органів і різних речовин, у тому числі лікарських.
