ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика «прихованих» малосимптомних кровотеч із будь-якого відділу травного тракту.
- Скринінгове дослідження на наявність раку товстого кишківника, визначення показань для ендоскопічних досліджень у пацієнтів з групи ризику.
- Диференційна діагностика анемій.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Аналіз калу на приховану кров є вкрай важливим лабораторним дослідженням при діагностиці саме прихованих кровотеч з різних відділів шлунково-кишкового тракту. Такі кровотечі – один з ранніх симптомів цілого ряду важких захворювань шлунково-кишкового тракту, в тому числі онкологічних. При прихованій кровотечі, навіть тривало існуючій, визначити наявність крові в калі як візуально, так і мікроскопічно дуже важко, а найчастіше просто неможливо.
При рясних кровотечах з різних відділів шлунково-кишкового тракту кров настільки змінює зовнішній вигляд калу, що її наявність часто можна визначити візуально. Якщо кровотеча з нижніх відділів кишківника (товста кишка, пряма кишка), то кров буде червоного кольору, можливо, у вигляді згустків або домішок. Якщо ж джерело кровотечі – у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (частина тонкого кишківника, стравохід, шлунок), то кал перетворюється в чорний, «дьогтеподібний» за рахунок взаємодії крові і особливих ферментів, які продукуються в даних відділах шлунково-кишкового тракту. Як правило, якщо є візуальні ознаки кровотечі шлунково-кишкового тракту, то ситуація гостра і вимагає екстрених заходів (невідкладної допомоги). Однак при менш виражених порушеннях цілісності слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, із залученням до процесу малої кількості судин, колір і консистенція калу не змінюються, але еритроцити в калі будуть видні при мікроскопічному дослідженні. Якщо ж мікроскопічно еритроцити не помітні, а підозра на приховану кровотечу є, в такому випадку і потрібен аналіз калу на приховану кров.
Позитивна реакція калу на приховану кров означає, що у людини є хвороби шлунково-кишкового тракту, що викликають порушення цілісності слизової, коли в просвіт шлунка або кишки виділяється невелика кількість крові. Це може відбуватися при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, поліпах, інвазіях гельмінтами. Так як пухлини, первинні і метастатичні, викликають ураження слизової шлунково-кишкового тракту навіть при незначних розмірах, дослідження використовується на першому етапі виявлення пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо важливо визначення прихованої крові при діагностиці раку товстої кишки, оскільки саме при пухлинах в даному відділі кишківника прихована кровотеча починається на найбільш ранніх стадіях.
Кров в калі може виявлятися і при носових кровотечах, кровотечах з ясен і глотки, у хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу, ерозивним езофагітом, при геморої та інших захворюваннях, тому це необхідно обов’язково враховувати при оцінці результатів аналізу.
Достовірність аналізу найбільш висока при його повторному проведенні. Негативні результати тесту не виключають можливої наявності у пацієнта ерозивно-виразкового або пухлинного ураження шлунково-кишкового тракту. Важливо, що результати повинні оцінюватися в комплексі з іншими інструментальними і лабораторними дослідженнями, так як самі по собі не можуть бути єдиним критерієм для постановки діагнозу.
Своєчасне визначення «прихованої» кровотечі вкрай важливо для діагностики цілого ряду важких захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), у тому числі онкологічних:
- Первинні і метастатичні пухлини ШКТ
- Виразкові пошкодження слизової ШКТ
- Дивертикуліт
- Туберкульоз кишківника
- Неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, некротизуючий ентероколіт
- Гельмінтози з пошкодженням слизової кишківника
- Інфекційні ураження кишківника
- Інтерпретація результатів
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Результат дослідження надається в якісному форматі.
«Прихованою» називають кров, яка не змінює колір калу і не визначається макро- і мікроскопічно.
В дослідженні визначається два показника (білки крові людського походження): гемоглобін та трансферин.
Людський гемоглобін в калі є високоспецифічним дослідженням для діагностики кровотеч з нижніх відділів ШКТ, тому що гемоглобін - нестабільне з'єднання, він руйнується в міру проходження по кишківнику і при кровотечах у шлунку, верхніх відділах кишківника можливе отримання «псевдонегативних» результатів.
Трансферин - білок крові, який потрапляє в просвіт кишківника тільки при захворюваннях, що супроводжуються кровотечами в ШКТ і є більш стабільним з'єднанням, що дозволяє з високим ступенем достовірності виявляти кровотечі у верхніх відділах ШКТ.
Дослідження не дає перехресних реакцій з гемоглобіном і трансферином тваринного походження, тому перед дослідженням пацієнту не потрібно виключати м'ясо з раціону харчування.
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У пробі виявлений людський гемоглобін і/або трансферин - «позитивно», що свідчить про наявність ушкоджень слизової оболонки ШКТ.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Результат - «негативно» свідчить про відсутність даних на користь кровотеч в ШКТ.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Можливі «хибнопозитивні результати» при потраплянні в пробу людської крові з інших джерел кровотечі (менструальна кров, кровоточивий геморой, механічні пошкодження слизової при колоноскопії, ректороманоскопія, очищення кишківника за допомогою клізм і ін.).
Фактори, що можуть вплинути на коректність результатів:
- недотримання правил підготовки до аналізу (взяття матеріалу виконано без попередньої підготовки);
- матеріал, зібраний в нестерильний або нещільно закритий контейнер;
- порушення термінів та температурного режиму зберігання калу;
- потрапляння під час збору калу домішок сечі, виділень статевих органів і різних речовин, у тому числі лікарських.
