Альфа-фетопротеїн (АФП, alfa-Fetoprotein, AFP)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Пренатальна діагностика патологій розвитку плоду.
2. Моніторинг перебігу захворювання, доклінічна діагностика метастазування та оцінка ефективності терапії первинної гепатоцелюлярної карциноми, а також злоякісних пухлин яєчок, трофобластичних пухлин, хоріоепітеліоми.
3. Діагностика метастазів пухлин різних локалізацій у печінку.
4. Скринінгові дослідження груп ризику (пацієнтів із цирозом печінки, хронічним гепатитом або пацієнтів із дефіцитом альфа-1-антитрипсину).
5. Оцінка ефективності лікування деяких онкологічних захворювань та спостереження за їхнім перебігом.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Альфа-фетопротеїн (АФП) відноситься до глікопротеїнів із молекулярною масою близько 70 кДа. Період напіврозпаду становить близько 7 діб.
АФП починає вироблятися з 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку спочатку у жовтковому мішку, а потім у печінці плоду. На 13 тижні розвитку плоду АФП стає основним білком плазми крові. АФП структурно подібний до альбуміну та виконує в організмі плоду аналогічні функції: підтримання онкотичного тиску крові плоду; захист плоду від імунної агресії материнського організму; зв'язування материнських естрогенів тощо. До моменту пологів рівень АФП у крові плоду знижується та становить приблизно 1% від максимального рівня. Протягом першого року життя рівень АФП наближається до значень, характерних для дорослої людини (<10 МОд/мл).

У кров матері цей білок надходить із амніотичної рідини та через плаценту. Обмін АФП між плодом та навколоплідними водами та його надходження у кров матері залежить від стану нирок, шлунково-кишкового тракту плоду та від проникності плацентарного бар'єру. У крові матері рівень АФП починає збільшуватися після 10-го тижня гестації, досягає максимуму приблизно на 30-му тижні, а потім знижується.
Альфа-фетопротеїн – неспецифічний маркер стану плоду. Відхилення розвитку плоду (зокрема відкриті дефекти нервової трубки) зумовлюють збільшений вихід плазми крові плоду в амніотичну рідину з підвищенням вмісту АФП у материнській крові.

Хромосомні порушення, такі як синдром Дауна, супроводжуються зниженням рівня АФП.
У багатьох випадках зміни вмісту АФП пов'язані з наявністю акушерської патології у матері. Тому його визначення у другій половині вагітності слід проводити у комплексі з плацентарними гормонами з метою оцінки стану фетоплацентарної системи та супроводжувати УЗД-дослідженням для виключення неправильного визначення терміну вагітності, багатоплідної вагітності, явних вад розвитку.

В організмі дорослої людини АФП відсутній або виявляється у мінімальних кількостях. Помірне підвищення його рівня може бути викликане патологією печінки, а значне – низькодиференційованою пухлиною. Це пов'язано з тим, що деякі ракові новоутворення набувають властивостей ембріональних тканин і відповідно здатність до синтезу білків, які характерні для ранніх етапів розвитку організму. Різке підвищення АФП переважно виявляється при раку печінки та статевих залоз.

При первинній гепатоцелюлярній карциномі підвищення АФП у половини хворих можна виявити на один-три місяці раніше, ніж клінічні прояви захворювання. Хоча розміри пухлини, інтенсивність росту, стадія процесу та ступінь злоякісності не пропорційні кількості АФП у крові, при прогресуючій герміногенній несеміномі (пухлині статевих залоз) визначення рівня АФП та хоріонічного гонадотропіну є важливим для оцінки шансів виживання хворих.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.

Одиниці виміру: МОд/мл (міжнародних одиниць на мілілітр).
Альтернативні одиниці виміру: нг/мл (нг/мл х 0,83 = МОд/мл).
Межі визначення: 0.33-16600 Од/мл.
Результат дослідження надається в кількісному форматі. Інтерпретація результатів дослідження залежить від статі. Наявна окрема інтерпретація результатів для вагітних жінок.

Референсні значення рівня

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Пренатальна діагностика патології розвитку плоду:

1. відкриті дефекти розвитку нервової трубки (аненцефалія, spina bifida);
2. пупкова грижа;
3. атрезія стравоходу або 12-палої кишки;
4. синдром Меккеля (комплекс спадкових аномалій: полі- та синдактилія, гіпоспадія, епіспадія, ектопія сечового міхура, кістоми нирок, печінки, підшлункової залози);
5. некроз печінки плоду внаслідок вірусної інфекції.

Онкопатологія:

1. первинна гепатоцелюлярна карцинома;
2. зародкові пухлини: тератобластома яєчок і яєчників;
3. злоякісні пухлини інших локалізацій (підшлункової залози, шлунка, товстої кишки, легень) – невелике підвищення рівня.

Соматична патологія:

1. хронічний гепатит, цироз печінки;
2. алкогольне ураження печінки.

Зниження рівня

1. Трисомія 21, трисомія 18, трисомія 13.
2. Загибель плоду.
3. Мимовільний викидень.
4. Неправильно визначений (завищений) термін вагітності.
5. Міхурове занесення.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Прийом пацієнтом моноклональних антитіл може змінити результат аналізу. У представників негроїдної раси материнський АФП на 10-15% вищий за середньостатистичні показники, а у представників монголоїдної – нижчий. Інсулінозалежний діабет призводить до зниження АФП у крові вагітної.