ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Використання ХГЛ в онкологічній практиці:
- Первинна діагностика раку яєчок у чоловіків, при наявності підозрілих ущільнень (разом із АФП (альфа-фетопротеїн) та даними УЗД).
- При підозрі на герміногенні пухлини яєчників або трофобластичні пухлини (пов'язані з патологією вагітності або плаценти) у жінок.
- Оцінка прогнозу та стадіювання (рівень ХГЛ перед початком лікування напряму корелює з масою пухлини, високі показники свідчать про складніший прогноз і вимагають інтенсивнішої терапії).
- Моніторинг ефективності лікування (після хірургічного лікування (наприклад, видалення яєчка) або курсу хіміотерапії рівень ХГЛ має стрімко падати (період напіврозпаду гормону в крові становить 24–36 годин), якщо рівень не змінюється або знижується занадто повільно, це ознака того, що пухлина або її метастази залишилися в організмі).
- Контроль рецидивів, спостереження (повторне зростання рівня ХГЛ часто є найпершим сигналом рецидиву, який з'являється до того, як пухлина може бути визначена на КТ чи МРТ).
Тест на рівень ХГЛ в крові не рекомендується застосовувати для скринінгу раку в загальній популяції. Результат завжди оцінюють разом з клінічними даними, анамнезом, результатами візуальних методів обстеження (УЗД, КТ, МРТ) та іншими маркерами (часто з АФП при герміногенних пухлинах).
Хоріонічний гонадотропін (ХГЛ) у жінок застосовується з метою встановлення вагітності, у вагітних - з метою пренатального скринінгу (оцінки стану плоду та перебігу вагітності, визначення ризиків хромосомних та вроджених аномалій). Для вагітних, або для встановлення факту вагітності необхідно застосовувати - тест №219 Хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), пренатальний.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ, human chorionic gonadotropin, hCG) - глікопротеїновий гормон, який переважно виробляється клітинами трофобласта (синцитіотрофобластом і цитотрофобластом) плаценти під час вагітності. Аналогічно ЛГ (лютеїнізуючому гормону), ФСГ (фолікулостимулюючому гормону) та ТТГ (тиреотропному гормону), хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) є членом сімейства глікопротеїнів та складається з 2 субодиниць (α‑ та β‑ланцюгів), які зв'язуються та утворюють інтактний гормон. α‑ланцюги в усіх цих чотирьох гормонів практично однакові, тоді як β‑ланцюги значно відрізняються за структурою та відповідають за конкретні гормональні функції. Існують різні ізоформи (інтактний ХГЛ, гіперглікозильований, вільна β-субодиниця тощо). Сироватка вагітних містить головним чином інтактний ХГЛ.
У нормі в організмі людини ХГЛ виробляється переважно під час вагітності, проте в мінімальних кількостях він може синтезуватися і поза нею (в передній долі гіпофізу). Головним та основним джерелом ХГЛ є тканини, що виникають після запліднення. Синтез починається майже одразу після імплантації ембріону в стінку матки (приблизно на 6-8 день після зачаття). Спочатку ХГЛ утворюється в синцитіотрофобластах - клітинах хоріону (зовнішньої оболонки зародку, з якої згодом формується плацента). Плацента залишається потужним джерелом гормону протягом усієї вагітності. У чоловіків та невагітних жінок гіпофіз може синтезувати ХГЛ у мізерних кількостях (можуть не визначатися стандартними лабораторними методами). Особливо цей процес активізується у жінок у період менопаузи - коли яєчники згасають, гіпофіз намагається стимулювати їх, виділяючи велику кількість лютеїнізуючого гормону (ЛГ) і паралельно невелику кількість ХГЛ. Саме тому у літніх жінок рівень ХГЛ у крові може бути трохи вищім, ніж у молодих.
ХГЛ виконує велику кількість функцій, більшість із яких спрямована на збереження та правильний розвиток вагітності.
Під час вагітності в організмі матері ХГЛ:
- підтримує активність жовтого тіла (тимчасової залози яєчника, яка утворюється після овуляції), щодо вироблення прогестерону, до початку повноцінного його ситезу безпосередньто плацентою (приблизно до 7-9 тижня гестації);
- локально пригнічує активність материнських імунних клітин (макрофагів та Т-кілерів) у матці, не дозволяючи організму жінки відторгнути дитину;
- сприяє активному проростанню нових кровоносних судин у матці (стимуляція ангіогенезу для ефективного забезпечення дитини киснем та поживними речовинами);
- розслаблює м'язовий шар матки (міометрій), запобігаючи передчасним скороченням та викидням на ранніх термінах;
- взаємодіє з рецепторами в головному мозку жінкки, що часто є причиною ранкового нездужання та токсикозу (нудоти) у вагітних у першому триместрі.
Вплив ХГЛ на розвиток плоду:
- стимулює клітини Лейдіга в яєчках плоду чоловічої статі, змушуючи їх виробляти тестостерон (правильне формування чоловічих статевих органів у хлопчиків);
- бере участь у загальних процесах диференціації клітин та росту тканин плоду при розвитку та формуванні різних органів.
Функції поза вагітністю (гіпофізарний ХГЛ) - допомога в регулюванні нормального менструального циклу у жінок та підтримки нормального рівеня тестостерону у чоловіків (за рахунок того, що малі кількості ХГЛ, що виділяються гіпофізом, за своєю структурою дуже схожі на лютеїнізуючий гормон).
Окрім маточної або позаматочної вагітності, рівень ХГЛ зростає при певних типах пухлин (виділятися клітинами новоутворення):
- Трофобластичні пухлини (пов'язані з патологією вагітності або плаценти): міхурцевий занос (простий або деструктивний); хоріонкарцинома - агресивна злоякісна пухлина, що розвивається з трофобластичних клітин.
- Герміногенні пухлини (пухлини статевих залоз): рак яєчок у чоловіків (особливо несеміномні герміногенні пухлини); герміногенні пухлини яєчників у жінок (дисгермінома, ембріональний рак).
- Ектопічна продукція іншими пухлинами (рідше): пухлини легень, шлунково-кишкового тракту (рак шлунка, печінки, підшлункової залози), рак нирок або молочної залози.
Поширеність (%) підвищених значень загального ХГЛ у сироватці крові при різних злоякісних захворюваннях:
хоріокарцинома яєчка або плаценти (100), пухирний занесок (97), несеміномна пухлина статевих клітин (48‑86), семінома (10‑22), аденокарцинома підшлункової залози (11‑80), інсулінома (22‑50), рак шлунка (0‑52), епітеліальний рак яєчника (18‑41), рак товстої кишки (0‑37), рак легень (0‑36), рак молочної залози (7‑25), рак печінки (17‑21), пухлини тонкої кишки (13) та ниркова карцинома (10).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: мМОд/мл (мілі міжнародних одиниць в мілілітрі).
Альтернативні одиниці виміру: МОд/л = мМОд/мл.
Межі визначення: 0.2-10000 мМОд/мл.
Інтерпретація результатів дослідження у жінок залежить від мети дослідження. При вагітності рівень ХГЛ в крові жінки динамічно зростає. При підтвердженій відсутності вагітності доцільно застосовувати референсні інтервали, визначені на популяції здорових не вагітних жінок.
Референсні значення для не вагітних
| Стать | Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) в сироватці крові (мМОд/мл) |
| Чоловіки (не залежно від віку) | <2.6 |
| Жінки (невагітні у пременопаузі) | <5.3 |
| Жінки (в постменопаузі) | <8.3 |
Важливо! В період вагітності в крові жінки рівень ХГЛ фізіологічно зростає. При інтерпретації результатів ХГЛ у вагітних необхідно орієнтуватися на значення середніх рівнів (медіани) та діапазонів 0.5-2.0 МоМ. Дививсь опис тесту 219 Хоріонічний гонадотропін людини (β-ХГЛ загальний), пренатальний
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Зростання рівня ХГЛ не пов’язане з вагітністю.
Трофобластичні захворювання (рівні ХГЛ часто дуже високі):
- міхуровий занос (повний або частковий);
- інвазивний міхуровий занос;
- хоріонкарцинома;
- пухлина плацентарного ложа;
- епітеліоїдна трофобластична пухлина.
Герміногенні (зародкові) пухлини:
- пухлини яєчок у чоловіків (несеміномні герміногенні пухлини, семінома);
- пухлини яєчників у жінок (дисгермінома, ембріональна карцинома, змішані герміногенні пухлини, негестаційна хоріонкарцинома).
Інші злоякісні новоутворення (нетрофобластичні):
- рак легень, молочної залози, шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, печінки, нирок, сечового міхура, шийки матки, ендометрія, саркоми (включаючи остеосаркому), інші локалізації (рідко).
Фізіологічні / доброякісні причини:
- гіпофізарний ХГЛ (найчастіше у пери- та постменопаузальних жінок (рівень зазвичай <5–14–32 мМО/мл).
- хронічна хвороба нирок / ниркова недостатність (зниження кліренсу гормону);
- після нещодавнього аборту, викидня або пологів (рівень знижується поступово протягом кількох тижнів).
Інші причини:
- екзогенне введення ХГЛ (ін’єкції при лікуванні безпліддя, стимуляція тестостерону);
- сімейний синдром ХГЛ (дуже рідкісний генетичний стан - стійке підвищення ХГЛ без патології);
- рідко після операцій з аугментації сечового міхура (позитивний тест на ХГЛ в сечі, в крові, як правило, рівень гормону не змінюється);
- хибнопозитивний результат (гетерофільні антитіла — «фантомний ХГЛ»).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
При контролі лікування та оцінці ризику ремісії стійке зниження рівня ХГЛ (якщо первинно рівень був значно підвищений) є позитивним прогностичним маркером.
Зниження ХГЛ не гарантує повну відсутність пухлини (особливо при гетерогенних пухлинах або ХГЛ-негативних клонах).
ІНТЕРФЕРУЮЧИ ФАКТОРИ
Люди, які знаходяться у привичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин можуть бути схильні до зміни результатів імунохімічних реакцій, які використовуються для визначення певних показників (за рахунок наявності гетерофільних антитіл). Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.
Хибне підвищення ХГЛ може спостерігатися за рахунок наявності у сироватці крові ревматоїдного фактору (аутоантитіла при ревматоїдному артриті та інших аутоімунних хворобах); високих концентрацій біотину (вітаміну B7).
В рідкісних випадках, при екстремально високому рівні ХГЛ (>750000 мМО/мл) може спостерігатися ефект високої дози (хук-ефекту), який робить не можливим достовірне визначення концентрації ХГЛ, без попередньої обробки (розведення зразку). В дуже рідкісних випадках в крові можуть бути присутні антитіла до стрептавідину або рутенію, які потенційно здатні викривити аналітичні реакції.
