ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на атипову пневмонію (клінічні прояви не відповідають типовій бактеріальній пневмонії, а рентгенологічні дані показують специфічні зміни).
- Тривалий кашель (особливо якщо стандартне лікування антибіотиками, що впливають на клітинну стінку (наприклад, бета-лактамами), не дає результату).
- Запальні захворювання ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, синусит або середній отит, що мають затяжний перебіг).
- Бронхіальна астма та ХОЗЛ (оцінка ролі збудника у провокуванні нападів астми або загостренні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)).
- Діагностика хронічних або персистуючих форм інфекції (серологія є особливо важливою, оскільки ПЛР-тести можуть давати негативні результати на пізніх етапах хвороби).
- Епідеміологічні дослідження (обстеження осіб у закритих колективах (школах, військових частинах) під час спалахів респіраторних інфекцій); наявність підтверджених випадків інфекції у близькому оточенні пацієнта.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Респіраторний хламідіоз - інфекційне ураження дихальної системи, спричинене специфічними видами бактерій роду Chlamydia. На відміну від урогенітального хламідіозу, ця форма вражає легені, бронхи та верхні дихальні шляхи. Основний збудник – Chlamydia pneumoniae. Рідше ураження дихальних шляхів може бути пов’язано з іншими видами хламідій: Chlamydia psittaci (збудник орнітозу; інфікування відбувається від птахів (папуг, голубів, качок) через вдихання пилу з частинками їхніх екскрементів або пір'я), Chlamydia trachomatis (зазвичай викликає урогенітальні інфекції, але у новонароджених може спричинити пневмонію при інфікуванні під час пологів від хворої матері). Інфекція, викликана Chlamydia pneumoniae, відповідає за 5-20% випадків позалікарняної пневмонії у дорослих і до 50% випадків у дітей (залежно від регіону та методів діагностики). Для динаміки розповсюдження захворювання характерні циклічні підйоми кожні 4–5 років. Передача збудника відбувається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання). Інкубаційний період складає 3–4 тижні (іноді менше). Клінічні прояви: фарингіт, синусит, отит, ларингіт (охриплий голос або афонія – характерна ознака, що відрізняє респіраторний хламідіоз від інших пневмоній), бронхіт, атипова пневмонія (частіше у школярів, підлітків і молодих дорослих). У більшості випадків перебіг безсимптомний або легкий. Важкі форми трапляються рідко. Характерні повільно наростаючий сухий кашель (може тривати тижнями), субфебрильна температура, головний біль, втома, нежить, біль у горлі. Можливі ускладнення хвороби (енцефаліт, міокардит, загострення астми), а також тривала персистенція збудника та реінфекція. Персистуюча інфекція пов’язана із загостреннями бронхіальної астми, ХОЗЛ, атеросклерозом (виявляється в атеросклеротичних бляшках), артритом. Деякі дослідження пов’язують її з підвищеним ризиком раку легень, розсіяним склерозом та іншими станами (докази неоднозначні). Часто реєструється коінфекція різних збудників (наприклад, Chlamydia pneumoniae та Mycoplasma pneumoniae).
Chlamydia pneumoniae - облігатно внутрішньоклітинна, нерухома, грамнегативна бактерія родини Chlamydiaceae роду Chlamydia, раніше відома як Chlamydophila pneumoniae. Інфікує переважно епітелій дихальних шляхів, але може поширюватися в моноцити/макрофаги, спричиняючи хронічну персистенцію. Є поширеним збудником респіраторних інфекцій у всьому світі. Має специфічну чутливість до антимікробних препаратів, що необхідно враховувати при виборі тактики та схеми лікування. Усі антибіотики, які діють на клітинну стінку бактерій (бета-лактами, глікопептиди), а також сульфаніламіди неефективні. Водночас проти даного мікроорганізму активно діють макроліди (препарат вибору – азитроміцин), тетрацикліни, фторхінолони. Вакцини немає. Профілактика – гігієна рук та уникнення тісного контакту під час спалахів.
Етіологічна діагностика (встановлення причини захворювання) заснована на застосуванні різних лабораторних методів.
- Прямі методи виявлення збудника – визначення ДНК (ПЛР-тести) або антигенних білків бактерій у місцях переважної локалізації збудника.
- Непрямі (серологічні) методи виявлення збудника – визначення специфічних антитіл (Anti-C. pneumoniae IgM, IgG, IgA) у крові людини.
При розвитку імунної відповіді IgG з’являються останніми (після IgM, IgA), через 6-8 тижнів після інфікування і пізніше. Їхня концентрація поступово зростає під час хвороби та знижується після одужання. IgG можуть зберігатися у крові тривалий час (до 2-3 років) або навіть довше (за рахунок періодичних реінфікувань).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: індекс позитивності S/CO (signal/cutoff).
Альтернативні одиниці виміру: -
Результати дослідження оцінюються в умовних одиницях (S/CO) у напівкількісному форматі. Основне значення S/CO полягає в інтерпретації результатів якісної оцінки (наявності/відсутності) специфічних антитіл у досліджуваних зразках сироватки крові. S/CO характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби і може бути корисним для правильної інтерпретації отриманого результату. Використання індексу позитивності дозволяє проводити напівкількісний порівняльний аналіз рівня антитіл у динаміці у парних зразках. При інтерпретації результатів дослідження слід враховувати, що імунна відповідь на інфікування Chlamydia pneumoniae розвивається досить повільно через тривалий інкубаційний період та особливості внутрішньоклітинного паразитизму цих бактерій, а також носить індивідуальний характер, який залежить від віку, імунного статусу та попередніх контактів. Саме тому за наявності клінічних проявів будь-який негативний результат доцільно підтвердити повторним тестуванням через 1-2 тижні.
Інтерпретація результатів визначення Anti-Chlamydia pneumoniae IgG у сироватці крові:
| Anti-Chlamydia pneumoniae IgG, S/CO | Інтерпретація |
| <0.9 | Результат негативний, специфічні IgG до Chlamydia pneumoniae у досліджуваному зразку крові відсутні або їхня концентрація нижче межі чутливості тесту |
| 0.9-1.1 | Результат сумнівний (невизначений), значення рівня специфічних IgG до Chlamydia pneumoniae знаходиться у «сірій зоні», доцільна оцінка результатів у динаміці (через 2-3 тижні) та/або визначення антитіл до Chlamydia pneumoniae інших типів (IgA, IgM) |
| ≥1.1 | Результат позитивний, у досліджуваному зразку крові виявлені специфічні IgG до Chlamydia pneumoniae |
При інтерпретації результатів важливо враховувати, що через повільне вироблення антитіл негативний результат у перші тижні хвороби не виключає респіраторний хламідіоз.
Для повноцінної серологічної діагностики респіраторного хламідіозу завжди доцільно виконувати комплексне визначення антитіл класів IgA, IgG, IgM. У розпал хвороби слід застосовувати ПЛР-тести (пряме визначення ДНК збудника).
Орієнтовна інтерпретація результатів серологічних тестів на інфекцію, викликану Chlamydia pneumoniae:
| Результат | Значення |
| IgG -, IgA +, IgM+ | Початкова стадія інфекційного процесу, активна фаза захворювання, рання імунна відповідь |
| IgG +, IgA +, IgM+ | Активна фаза захворювання, тривале зберігання рівня IgA – ознака персистенції збудника (може корелювати з тяжким перебігом бронхіальної астми) |
| IgG +, IgA +, IgM- | Ознака можливої реінфекції, інфікування без вироблення специфічних IgM, тривала персистенція збудника в організмі |
| IgG +, IgA -, IgM- | Підозра на перенесену інфекцію, одужання («імунологічна пам'ять») |
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Можлива інфекція дихальних шляхів, асоційована з Chlamydia pneumoniae (інтерпретація тільки в комплексі з результатами інших серологічних тестів (IgA, IgM) і клінічними даними).
- Перенесений раніше респіраторний хламідіоз.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Серологічні ознаки наявності захворювань, асоційованих з Chlamydia pneumoniae, відсутні.
- Рання стадія інфікування Chlamydia pneumoniae.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
При імунодефіцитних станах імунна відповідь характеризується зниженим виробленням специфічних антитіл, що може призвести до хибнонегативних результатів тесту в цій групі пацієнтів.
