ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на атипову пневмонію (клінічні прояви не відповідають типовій бактеріальній пневмонії, а рентгенологічні дані показують специфічні зміни).
- Тривалий кашель (особливо якщо стандартне лікування антибіотиками, що впливають на клітинну стінку (наприклад, бета-лактамами), не дає результату).
- Запальні захворювання ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, синусит або середній отит, що мають затяжний перебіг).
- Епідеміологічні дослідження (обстеження осіб у закритих колективах (школах, військових частинах) під час спалахів респіраторних інфекцій); наявність підтверджених випадків інфекції у близькому оточенні пацієнта.
- Контроль ефективності лікування.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Респіраторний хламідіоз - інфекційне ураження дихальної системи, спричинене специфічними видами бактерій роду Chlamydia. На відміну від урогенітального хламідіозу, ця форма вражає легені, бронхи та верхні дихальні шляхи. Основний збудник – Chlamydia pneumoniae. Рідше ураження дихальних шляхів може бути пов’язано з іншими видами хламідій: Chlamydia psittaci (збудник орнітозу; інфікування відбувається від птахів (папуг, голубів, качок) через вдихання пилу з частинками їхніх екскрементів або пір'я), Chlamydia trachomatis (зазвичай викликає урогенітальні інфекції, але у новонароджених може спричинити пневмонію при інфікуванні під час пологів від хворої матері). Інфекція, викликана Chlamydia pneumoniae, відповідає за 5-20% випадків позалікарняної пневмонії у дорослих і до 50% випадків у дітей (залежно від регіону та методів діагностики). Для динаміки розповсюдження захворювання характерні циклічні підйоми кожні 4–5 років. Передача збудника відбувається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання). Інкубаційний період складає 3–4 тижні (іноді менше). Клінічні прояви: фарингіт, синусит, отит, ларингіт (охриплий голос або афонія – характерна ознака, що відрізняє респіраторний хламідіоз від інших пневмоній), бронхіт, атипова пневмонія (частіше у школярів, підлітків і молодих дорослих). У більшості випадків перебіг безсимптомний або легкий. Важкі форми трапляються рідко. Характерні повільно наростаючий сухий кашель (може тривати тижнями), субфебрильна температура, головний біль, втома, нежить, біль у горлі. Можливі ускладнення хвороби (енцефаліт, міокардит, загострення астми), а також тривала персистенція збудника та реінфекція. Персистуюча інфекція пов’язана із загостреннями бронхіальної астми, ХОЗЛ, атеросклерозом (виявляється в атеросклеротичних бляшках), артритом. Деякі дослідження пов’язують її з підвищеним ризиком раку легень, розсіяним склерозом та іншими станами (докази неоднозначні). Часто реєструється коінфекція різних збудників (наприклад, Chlamydia pneumoniae та Mycoplasma pneumoniae).
Chlamydia pneumoniae - облігатно внутрішньоклітинна, нерухома, грамнегативна бактерія родини Chlamydiaceae роду Chlamydia, раніше відома як Chlamydophila pneumoniae. Інфікує переважно епітелій дихальних шляхів, але може поширюватися в моноцити/макрофаги, спричиняючи хронічну персистенцію. Є поширеним збудником респіраторних інфекцій у всьому світі. Має специфічну чутливість до антимікробних препаратів, що необхідно враховувати при виборі тактики та схеми лікування. Усі антибіотики, які діють на клітинну стінку бактерій (бета-лактами, глікопептиди), а також сульфаніламіди неефективні. Водночас проти даного мікроорганізму активно діють макроліди (препарат вибору – азитроміцин), тетрацикліни, фторхінолони. Вакцини немає. Профілактика – гігієна рук та уникнення тісного контакту під час спалахів.
Етіологічна діагностика (встановлення причини захворювання) заснована на застосуванні різних лабораторних методів.
- Прямі методи виявлення збудника – визначення ДНК (ПЛР-тести) або антигенних білків бактерій у місцях переважної локалізації збудника.
- Непрямі (серологічні) методи виявлення збудника – визначення специфічних антитіл (Anti-C. pneumoniae IgM, IgG, IgA) у крові людини.
При розвитку імунної відповіді IgM з’являються першими (орієнтовно через 1-4 тижні після початку симптомів). Після одужання рівень IgM знижується протягом 2-6 місяців. При реінфекції IgM часто відсутні. Також IgM можуть не виявлятися при хронічній/рецидивуючій інфекції.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: індекс позитивності S/CO (signal/cutoff).
Альтернативні одиниці виміру: -
Результати дослідження оцінюються в умовних одиницях (S/CO) у напівкількісному форматі. Основне значення S/CO полягає в інтерпретації результатів якісної оцінки (наявності/відсутності) специфічних антитіл у досліджуваних зразках сироватки крові. S/CO характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби та може бути корисним для правильної інтерпретації отриманого результату. Використання індексу позитивності дозволяє проводити напівкількісний порівняльний аналіз рівня антитіл у динаміці в парних зразках. При інтерпретації результатів дослідження слід враховувати, що імунна відповідь на інфікування Chlamydia pneumoniae розвивається досить повільно через тривалий інкубаційний період та особливості внутрішньоклітинного паразитизму цих бактерій, а також носить індивідуальний характер, який залежить від віку, імунного статусу та попередніх контактів. Саме тому за наявності клінічних проявів будь-який негативний результат доцільно підтвердити повторним тестуванням через 1-2 тижні.
Інтерпретація результатів визначення Anti-Chlamydia pneumoniae IgM у сироватці крові:
| Anti-Chlamydia pneumoniae IgM, S/CO | Інтерпретація |
| <0.9 | Результат негативний, специфічні IgM до Chlamydia pneumoniae у досліджуваному зразку крові відсутні або їхня концентрація нижче межі чутливості тесту |
| 0.9-1.1 | Результат сумнівний (невизначений), значення рівня специфічних IgM до Chlamydia pneumoniae знаходиться у «сірій зоні», доцільна оцінка результатів у динаміці (через 2-3 тижні) та/або визначення антитіл до Chlamydia pneumoniae інших типів (IgA, IgG) |
| ≥1.1 | Результат позитивний, у досліджуваному зразку крові виявлені специфічні IgM до Chlamydia pneumoniae |
При інтерпретації результатів важливо враховувати, що через повільне вироблення антитіл негативний результат у перші тижні кашлю не виключає респіраторний хламідіоз. Також IgM можуть взагалі не синтезуватися при повторних інфікуваннях.
Для повноцінної серологічної діагностики респіраторного хламідіозу завжди доцільно виконувати комплексне визначення антитіл класів IgA, IgG, IgM. У розпал хвороби слід застосовувати ПЛР-тести (пряме визначення ДНК збудника).
Орієнтовна інтерпретація результатів серологічних тестів на інфекцію, викликану Chlamydia pneumoniae:
| Результат | Значення |
| IgG -, IgA +, IgM+ | Початкова стадія інфекційного процесу, активна фаза захворювання, рання імунна відповідь |
| IgG +, IgA +, IgM+ | Активна фаза захворювання, тривале зберігання рівня IgA – ознака персистенції збудника (може корелювати з тяжким перебігом бронхіальної астми) |
| IgG +, IgA +, IgM- | Ознака можливої реінфекції, інфікування без вироблення специфічних IgM, тривала персистенція збудника в організмі |
| IgG +, IgA -, IgM- | Підозра на перенесену інфекцію, одужання («імунологічна пам'ять») |
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Інфекція дихальних шляхів, асоційована з Chlamydia pneumoniae (ознака гострого активного процесу).
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Серологічні ознаки наявності активних захворювань, асоційованих з Chlamydia pneumoniae, відсутні.
- Рання стадія інфікування Chlamydia pneumoniae.
- Реінфекція, хронічна, персистуюча інфекція без вироблення специфічних IgM.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
При імунодефіцитних станах імунна відповідь характеризується зниженим виробленням специфічних антитіл, що може призвести до хибнонегативних результатів тесту в цій групі пацієнтів. Для IgМ не виключені «хибнопозитивні» результати за рахунок перехресних реакцій та імунологічних інтерференцій (інфікування іншими схожими збудниками, наявність ревматоїдного фактора, гетерофільних антитіл тощо).
