ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Симптоми анемії (слабкість, втомлюваність, запаморочення, блідість шкіри).
- Випадіння волосся, ламкість нігтів, сухість шкіри.
- Вагітність або її планування.
- Контроль ефективності лікування препаратами заліза або вітамінами.
- Обстеження при підозрі на дефіцит вітаміну В12 або фолієвої кислоти.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Загальний аналіз крові (ЗАК) – дослідження якісного та кількісного складу цільної венозної крові. Лабораторний аналіз, що використовується для оцінки загального стану організму та діагностики широкого спектру захворювань як з профілактичною метою (діагностичний скринінг), так і для спеціалізованої діагностики.
У стандартному виконанні включає 21 показник, що характеризує стан і функцію клітин крові:
- еритроцитарні параметри – Еритроцити (RBC), Гематокрит (Ht), Гемоглобін (Hb), Нормобласти (NRBC), MCV (середній об'єм еритроцитів), MCH (середній вміст Hb в еритроцитах), MCHC (середня концентрація Hb в еритроцитах), RDW (ширина розподілу еритроцитів);
- лейкоцитарні параметри – загальна кількість лейкоцитів (WBC), Нейтрофіли (загальна кількість) %/абс., Лімфоцити %/абс., Моноцити %/абс., Еозинофіли %/абс., Базофіли %/абс.;
- тромбоцитарні параметри – загальна кількість тромбоцитів (PLT);
- неспецифічний запальний маркер – швидкість осаду еритроцитів (ШОЕ).
При виявленні патологічних змін під час автоматизованого гематологічного дослідження на аналізаторі XN-3100 (Sysmex, Японія), який аналізує тисячі клітин крові, виконується додаткове експертне мікроскопічне дослідження лікарем-лаборантом (пофарбованих препаратів крові). Лікар-експерт оцінює морфологію клітин крові, підтверджує патологічні зміни, які були виявлені на гематологічному аналізаторі. У таких випадках кількість показників, що надаються в результатах дослідження, значно збільшується (до 33 і більше). У деяких випадках надаються експертні коментарі та лабораторні висновки, які допомагають правильно інтерпретувати результати дослідження.
Ретикулоцити – лабораторний показник крові, який відображає інтенсивність продукції еритроцитів у кістковому мозку, саме тому їх підрахунок має значення для оцінки ступеня активності еритропоезу. При прискоренні еритропоезу кількість ретикулоцитів збільшується, а при уповільненні – знижується. Функціонально та морфологічно ретикулоцити є проміжною стадією диференціювання червоних клітин крові до зрілих еритроцитів.
Основні переваги комбінованого вимірювання параметрів ЗАК і ретикулоцитів:
- Оцінка регенераторної здатності кісткового мозку. ЗАК показує наявність і ступінь анемії (Hb, еритроцити, MCV, MCH, RDW тощо), а ретикулоцити характеризують реакцію кісткового мозку (гіпорегенераторна (низькі/нормальні ретикулоцити) чи регенераторна (підвищені ретикулоцити)).
- Диференціальна діагностика типу анемії: регенераторна (гостра кровотеча, гемоліз), гіпорегенераторна (дефіцит заліза, В12, фолатів; хронічні захворювання, ниркова недостатність, пригнічення кісткового мозку).
- Можливість розрахунку ретикулоцитарного індексу – при одночасному (з одного зразка цільної крові) вимірюванні показників ЗАК і кількості ретикулоцитів є можливість розрахувати ретикулоцитарний індекс (Індекс продукції ретикулоцитів, Reticulocyte Production Index, RPI).
Ретикулоцитарний індекс (РІ) – показник, що дозволяє точніше оцінити відповідь кісткового мозку при вираженій анемії. Допомагає відрізнити справжню регенерацію від відносного підвищення.
Інтерпретація результатів визначення ретикулоцитарного індексу (РІ):
- PI >3 – нормальна реакція кісткового мозку на анемію;
- PI <2 – неадекватна реакція на анемію (знижений еритропоез).
Залізо (Fe) – це мікроелемент, який всмоктується з їжі в кров і потім переноситься спеціальним транспортним білком (трансферином) у місця утворення еритроцитів. Залізо є найважливішою складовою гемоглобіну – білка, що заповнює еритроцити та дозволяє їм переносити кисень від легень до органів і тканин. Також входить до складу м'язового білка міоглобіну та деяких ферментів.
Трансферин – це основний білок-переносник заліза (Fe) в організмі людини. Він синтезується у печінці, тому його рівень прямо залежить від її загального функціонального стану. Трансферин переносить залізо з тонкої кишки, де відбувається його всмоктування з їжі, до селезінки, кісткового мозку або печінки, де відбувається його накопичення, перешкоджаючи таким чином накопиченню токсичних іонів заліза у крові. При руйнуванні еритроцитів у селезінці, печінці та кістковому мозку, трансферин переносить залізо, що вивільняється з гему, в кістковий мозок, де частина металу депонується, включаючись до складу феритину та гемосидерину. Одна молекула трансферину пов'язує два іони тривалентного заліза, а 1 г трансферину – близько 1,25 мг заліза.
Насичення трансферину залізом (%) показує, який відсоток трансферину утворює з'єднання із залізом, що знаходиться в сироватці крові. У нормі цей показник становить близько 30%, а за недостатнього надходження заліза в організм знижується. Надлишок заліза, що супроводжується значним збільшенням відсотка насичення трансферину залізом, може викликати патологію печінки та селезінки.
Феритин – це основна форма внутрішньоклітинного депонування заліза в організмі. Феритин присутній майже у всіх клітинах організму, де зберігає залізо у формі, яка не може спричинити ушкодження (токсичну дію). Феритин гепатоцитів і макрофагів забезпечує запас заліза, доступного для синтезу гемоглобіну й інших гемових білків. Невелика кількість феритину присутня у сироватці крові, пропорційно загальним запасам заліза в організмі. Близько 25% усього заліза в організмі у дорослих знаходиться в депонованому стані. Близько двох третин знаходиться у вигляді феритину, а одна третина – у вигляді нерозчинного гемосидерину, який, найімовірніше, є денатурованим феритином.
Л(Н)ЗЗС характеризує кількість заліза, що знаходиться в організмі, та ступінь його зв'язку з білками крові. У здорових людей лише близько однієї третини залізозв'язуючих ділянок трансферину зайнято іонами заліза, тому він має велику резервну залізозв'язуючу здатність (латентну залізозв'язуючу здатність). Ця додаткова кількість заліза, яку може зв’язати трансферин, називається ненасичена (латентна) залізозв’язуюча здатність сироватки (Л(Н)ЗЗС). Залізо сироватки та Л(Н)ЗЗС складають загальну залізозв’язуючу здатність сироватки (ЗЗЗС) – показник максимальної концентрації заліза, яку може зв’язати трансферин.
Вітамін В12 – водорозчинний вітамін, який відіграє важливу роль у нормальному функціонуванні нервової системи та формуванні клітин крові. Його дефіцит може спричинити серйозні зміни в організмі. Цей аналіз використовують для виявлення причин анемії (при зниженні числа еритроцитів, рівня гемоглобіну).
Фолієва кислота (вітамін В9) – водорозчинний вітамін, необхідний для нормального синтезу молекул ДНК, поділу, розвитку та диференціації клітин. Має особливе значення для внутрішньоутробного розвитку та процесів кровотворення.
Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані у Детальному описі тестів, що входять до складу пакета.
