Кальцій іонізований (Ca2+, Calcium Ionized)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Діагностика гіпер- та гіпокальціємічних станів.
2. Комплексна оцінка метаболізму мінеральних речовин (діагностика дефіциту/надлишку кальцію, його співвідношення з іншими мікроелементами).
3. Оцінка кальцієвого обміну у пацієнтів із білковими порушеннями (хронічною нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, мальабсорбцією, мієломою) та при розладах кислотно-лужної рівноваги.
4. Діагностика та скринінг остеопорозу.
5. Гіпотонія м'язів.
6. Судомний синдром, парестезії.
7. Серцево-судинна патологія (аритмії та порушення судинного тонусу).
8. Злоякісні новоутворення (рак легень, рак молочної залози).
9. Сечокам'яна хвороба та інші захворювання нирок.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Кальцій (Са) – це основний катіонний елемент із великою кількістю фізіологічних функцій. 99% від усієї концентрації кальцію в організмі знаходиться в зубах і кістках у вигляді гідроксиапатитів (сполук із фосфатами); 1% – у крові та інших біологічних рідинах. У крові кальцій циркулює у вільному (іонізованому, Ca2+) та зв'язаному (з білками й аніонами) вигляді, які разом визначаються як кальцій загальний.

Кальцій іонізований (вільний, Са2+, Са++) є фізіологічно активною частиною кальцію крові. Саме з ним пов’язані усі фізіологічні ефекти кальцію, а саме участь у м’язовому скороченні, механізмах секреції гормонів, роботі рецепторів, механізмах клітинного поділу, функціонування системи згортання крові, нервової провідності тощо. Рівень іонізованого кальцію підтримується у вузькому діапазоні системою кальційрегулюючих гормонів: паратгормоном, кальцитоніном, активною формою вітаміну D3. І навпаки, продукція цих гормонів залежить від рівня іонізованого кальцію. Увесь кальцій у крові умовно розподілений на три форми:

• іонізований;
• зв’язаний з білками;
• у комплексі з аніонами фосфатів, бікарбонатів.

Він може переходити з однієї форми в іншу, тому концентрація вільних іонів Са2+ і загального кальцію може при різних станах бути різною. Найбільша кількість кальцію у крові зв’язана саме з альбуміном. Зв’язок іонізованого кальцію з негативно зарядженими фрагментами молекул білка є рН-залежним. Тобто алкалоз призводить до збільшення зв’язування та зниження частки іонізованого кальцію, тоді як ацидоз, навпаки, зменшує зв’язування. Приблизно 20% кальцію сполучено з глобулінами.

У ряді випадків неможливо нормально оцінити значення загального кальцію через залежність цього показника від концентрації білків та аніонів чи катіонів в організмі. Гіпоальбумінемія є найпоширенішою причиною гіпокальціємії при хронічних захворюваннях печінки, нефротичному синдромі, застійній серцевій недостатності та розладах харчування. При зниженні концентрації альбуміну виникає також зниження концентрації загального кальцію у сироватці крові без клінічних проявів гіпокальціємії. У таких випадках найкраще оцінити нормальну концентрацію активних іонів дозволяє вимірювання іонізованого кальцію. Визначення Са2+ дозволяє більш точно оцінити кальцієвий статус у пацієнтів після хірургічних втручань і на інтенсивній терапії, а також у тих, які отримують цитратну кров, гепарин, бікарбонати, кальцій. Визначення іонізованого кальцію показано для пацієнтів із патологією нирок: зміна вмісту білка, рН, зв’язування кальцію з білком та утворення комплексів з органічними чи неорганічними аніонами веде до порушення балансу кальцію.

Визначення іонізованого кальцію більш інформативне у порівнянні із загальним кальцієм при гіперкальцієміях – первинному гіперпаратиреоїдизмі, онкозахворюваннях. При множинній мієломі підвищення концентрації парапротеїнів у плазмі крові зумовлює підвищення концентрації загального кальцію плазми за рахунок кальцію, що зв’язаний з білком. Під час вагітності концентрація загального кальцію знижується разом зі зниженням рівня альбуміну при тому, що рівень іонізованого кальцію залишається у нормальних інтервалах. Значення вільного та загального кальцію у плода, наприклад, трохи підвищене. Воно знижується протягом декількох днів після пологів, а потім зростає до трохи вищих значень, ніж у дорослих.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Одиниці виміру: ммоль/л (мілімоль на літр).

Альтернативні одиниці: мг/100 мл, мг/дл (мг/дл x 0.25 = ммоль/л).

Межі визначення: 0.25-5.0 ммоль/л.

Результати дослідження оцінюються з урахуванням віку.

Референсні значення

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Первинний гіперпаратиреоїдизм.
2. Пухлини, що виробляють паратгормон.
3. Надлишкове споживання вітаміну D.
4. Злоякісні пухлини (підвищення іонізованого кальцію може бути за нормальних значень кальцію загального).
5. Ацидоз.
6. Прийом лікарських засобів: гідрохлортіазиду (довготривало), літію, андрогенів.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Первинний гіпопаратиреоїдизм, псевдогіпопаратиреоїдизм.
2. Дефіцит вітаміну D.
3. Дефіцит магнію.
4. Після переливань крові, що вміщують комплекси кальцій аніонів (цитратів), після великих травм, хірургічного втручання.
5. Сепсис.
6. Опіки.
7. Панкреатит.
8. Множинна недостатність органів.
9. Після гемодіалізу за низької концентрації кальцію в діалізаті.
10. Алкалоз.
11. Підвищення іонної сили (гіпернатріємія).
12. Речовини, що зв’язують кальцій: цитрат, оксалат, ЕДТА, гепарин.
13. Прийом лікарських препаратів (протисудомних засобів, даназолу, фоскарнету, фуросеміду початкової дії).

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Тривалий контакт плазми з повітрям сприяє підвищенню рН і наступному зниженню іонізованого кальцію. Спостерігаються добові коливання рівня показника з найнижчими значеннями у ранкові години та максимальним підвищенням увечері. У жінок, які застосовують оральні контрацептиви, результати можуть бути нижчими за середні значення, а у тих, що застосовують ін’єкційні – вище. Підвищують рівень Са++ солі кальцію, гідралазин, солі літію, тироксин, тіазидні діуретики, а знижують – антиконвульсанти, даназол, фоскарнет, фуросемід. Концентрація іонізованого кальцію знижена у людей похилого віку.